Дослідники з США представили новий метод для відстежування мікропластику в океані за допомогою супутникових даних. Їх результати підтверджуються спостереженнями на місцях.
Вчені з університету Мічигану розробили інноваційний спосіб використання супутникових даних НАСА для відстеження переміщення крихітних шматочків пластику в океані.
Дослідники пояснили, що мікропластик утворюється, коли пластикове сміття в океані руйнується під впливом сонячних променів і руху хвиль океану. Ці дрібні шматочки пластику шкідливі для морських організмів і екосистем. Мікропластик переміщається з океанськими течіями на сотні і тисячі кілометрів від джерела, що ускладнює його відстеження і видалення. Зараз основне джерело інформації про місцезнаходження мікропластику надходить від риболовецьких траулерів, які використовують мережі для лову планктону – і, одночасно з цим, мікропластику.
Новий метод заснований на даних Глобальної навігаційної супутникової системи НАСА «Циклон» (CYGNSS) – угруповання з восьми малих супутників, які вимірюють швидкість вітру над океанами Землі і надають інформацію про силу ураганів. CYGNSS також використовує радар для вимірювання «шорсткості» океану, яка залежить від декількох факторів, включаючи швидкість вітру і плаваючі у воді уламки.
Вчених же цікавили зворотні дані – команда шукала місця, де океан був більш гладким, ніж очікувалося, це могло вказувати на присутність мікропластику. Потім вони порівняли ці місця з результатами спостережень і прогнозами моделей про місця скупчення мікропластику в океані. Вчені виявили, що мікропластик, як правило, присутній в більш гладких водах, продемонструвавши, що дані CYGNSS можна використовувати в якості інструменту для відстеження мікропластику в океані з космосу.
Натхнення: hightech.fm