В кінці серпня цього року стало відомо, що міжнародна група вчених зібрала 250 проб води шотландського озера Лох-Несс для аналізу. Мета дослідження — знайти пояснення феномену лох-неського чудовиська. Зразки містили фрагменти ДНК тварин, що населяють озеро. Це могли бути, наприклад, луска або частинки шкіри. Вчені прослідковували зразки: 500 мільйонів послідовностей перевірили на предмет відповідності тим чи іншим біологічним видам, яких можна зустріти в цій частині світу.
Зараз дослідники представили результати своєї роботи, про це повідомляє телеканал TVNZ. На думку експертів, лох-неське чудовисько — це вугор, а точніше — безліч особин. Відомо, що розміри найбільших з них можуть досягати 1,8 метра: на користь цієї теорії говорить велика кількість фрагментів ДНК вугра.
Висунуте Джемеллом та його колегами пояснення збігається з тими, які представили ще в 1930-ті роки. Професор, втім, вважає, що їхнє відкриття не розставить всі крапки над “і” і завжди знайдуться люди, які будуть вірити в «монстра». Також очевидно, що не припиняться спроби знайти Нессі (так іноді називають гіпотетичне чудовисько).
Електричний вугор / ©Yutakapong/Yourth2007
Багато прихильники існування загадкового «монстра» вважають, що мова може йти про реліктового плезіозавра. Ці викопні плазуни, які жили на Землі приблизно 199,6-65,5 мільйона років тому і досягали в ряді випадків довжини 20 метрів. Плезіозаври мали чотири ластоподібні кінцівки і масивне тіло.
Деякі з них мали довгі шиї, в той час як інші — короткі. У перших голова була відносно невеликою, у других — дуже великою.
Плезіозавр / ©dinosaurs
Фахівці не раз спростовували цю версію, оскільки існування настільки великих тварин не вдалося би тримати в таємниці дуже довго. Зокрема, на берег рано чи пізно викинуло б трупи цих істот. Крім того, якщо говорити конкретно про плезіозаврів, то вони жили в теплих тропічних морях. Швидше за все, в холодних водах озера така істота не прожило б довго.