Біологи з Інституту морської мікробіології Товариства Макса Планка виявили, що морські водорості виділяють в грунт велику кількість цукру, в основному у вигляді сахарози. Обсягу запасів достатньо, щоб зробити 32 млрд банок Coca-Cola.
Вчені з Інституту морської мікробіології в Бремені виявили, що морські водорості насичують ризосферу (вузький шар грунту, прилеглий до коріння рослин) великою кількістю цукру, в основному у вигляді сахарози. Концентрація цієї речовини під корінням водоростей виявилася в 80 разів вищою, ніж раніше вдавалося зафіксувати де-небудь в морському середовищі. Про своє відкриття вчені повідомляють в журналі Nature Ecology & Evolution.
«За нашими оцінками, в ризосфері морських водоростей у всьому світі міститься від 0,6 до 1,3 млн т цукру, в основному у формі сахарози, — пояснює Мануель Лібеке, керівник дослідницької групи. – Це приблизно можна порівняти з кількістю цукру в 32 млрд банок Coca-Cola».
Дослідники відзначають, що такі високі концентрації вуглеводів дивовижні, тому що, як правило, мікроорганізми швидко споживають будь-які вільні цукру, що опинилися в навколишньому середовищі. Вчені прийшли до висновку, що в цьому випадку морські водорості крім вуглеводів виділяють фенольні сполуки, які утримують більшість мікроорганізмів від споживання сахарози. Це призводить до того, що ці речовини залишаються “похованими” під луками водоростей, а не повертаються в океан і атмосферу у вигляді вуглекислого газу, кажуть автори дослідження.
Біологи вважають, що запаси, що формуються в ризосфері – своєрідна подушка безпеки, яка накопичується в літній час і дозволяє морським водоростям пережити періоди тьмяного освітлення, а також включає надлишки цукру, який не потрібен рослинам.
“Морські трави виробляють цукор під час фотосинтезу. В умовах середнього освітлення ці рослини використовують більшу частину вироблених ними цукрів для власного метаболізму і зростання. Але в умовах яскравого освітлення, наприклад, опівдні або влітку, рослини виробляють більше цукру, ніж вони можуть використовувати або зберігати. Потім вони випускають надлишок сахарози в свою ризосферу”, – говорить Ніколь Дюбільє, директор Інституту морської мікробіології ім. Макса Планка
Морські водорості утворюють пишні зелені луки в багатьох прибережних районах по всьому світу. Ці рослини, як відзначають автори роботи, є одним з найефективніших глобальних поглиначів вуглекислого газу на Землі: один квадратний км морських водоростей зберігає майже у два рази більше вуглецю, ніж ліси на суші, а поглинання проходить в 35 разів швидше.
Дослідники відзначають, що морські водорості піддаються зовнішнім загрозам і можуть поступово зникати, а це може дуже сильно позначитися на загальнопланетарному кліматі. При зникненні всіх водоростей, за оцінкою авторів роботи, в атмосферу буде виділено не менше 1,5 млн т вуглекислого газу, отриманого при розкладанні бактеріями цукрів.