Палеонтологи знайшли у відкладеннях на дні океану чергові свідчення того, що проникнення предків аборигенів в Австралії призвело до вимирання триметрових “птахів жаху” та іншої меґафауни.
“Присутність в океанічних відкладеннях великої кількості спор грибка Sporormiella, що живе в “коржиках” екскрементів великих травоїдних тварин, говорить про те, що на південному заході Австралії жила велика кількість великих ссавців. Всі вони зникли приблизно 45 тисяч років тому в період, який тривав всього кілька тисяч років”, — розповідає Ґіффорд Міллер (Gifford Miller) з університету Колорадо в Болудере (США).
Приблизно 60-70 тисяч років тому Австралію населяли десятки видів великих тварин – двометрові ящірки-мегаланії, триметрові “птахи жаху”-геніорніси, гігантські вомбати вагою в тонну, кенгуру та інші види птахів і сумчастих ссавців. До наших днів дожили лише страуси-ему й казуари, а всі інші тварини і птахи, чия маса перевищувала сто кілограмів, практично синхронно вимерли 45-50 тисяч років тому.
В останні роки палеонтологи знаходять все більше слідів, що в цьому процесі була замішана людина. До прикладу, в минулому році вчені виявили обгорілі шкаралупи яєць геніорнісів, які предки аборигенів смажили на багатті, а трохи раніше були знайдені сліди “війни” між мегаланіями і людьми та інші натяки на те, що люди активно полювали на мегафауну Австралії.
Ще один доказ того, що люди були причетні до загибелі великих тварин, Міллер і його колеги знайшли, вивчаючи відкладення на дні Індійського океану, що примикає до південно-західних берегів “південного континенту”.
Як пояснюють вчені, вітер постійно відносить у море з суші найрізноманітніші сліди життя – пилок, насіння рослин, попіл від лісових пожеж і навіть спори грибків, які живуть в екскрементах. Ці грибки в минулому вже викликали інтерес палеонтологів, так як деякі з них живуть виключно в екскрементах великих травоїдних ссавців.
Чотири роки тому інша група палеонтологів проводила розкопки на дні пересохлого озера на північному сході Австралії і виявила, що спори грибка Sporormiella фактично зникли з його відкладень приблизно 41 тисячу років тому. Це вперше вказало на те, що аборигени, які проникли на континент в той час, могли бути замішані у вимиранні мегафауни.
Як пояснює Міллер, відкриття однієї такої точки нічого не значить – цілком можливо, що мегафауна зникла тільки в околицях пересохлого озера, так як на його берегах оселилася людина. Тому вчені провели серію нових розкопок на протилежній стороні Австралії, куди, як вважають дослідники, аборигени проникли в останню чергу.
Картина тут була абсолютно такою же – спори Sporormiella зникли з відкладень на дні океану в той же час, коли вони зникли з озера. При цьому флора в цій частині Австралії не змінилася і залишалася такою ж, протягом довгого часу після зникнення Sporormiella і пов’язаних з ними тварин, що спростовує кліматичні причини вимирання мегафауни. На користь цього говорить і те, що різкі зміни клімату, які відбулися 70 тисяч років тому, не призвели до зникнення спорів, хоча їх кількість сильно скоротилася.
За словами палеонтолога, це відкриття не обов’язково говорить про “тотальну війну” перших аборигенів Австралії проти місцевих гігантів – для зникнення останніх було досить смерті невеликої частини їх молодняку і дитинчат, на яких людині було легше полювати. В такому випадку, як свідчать розрахунки вчених, процес вимирання займе всього кілька сотень років, на що і вказують подібні палеонтологічні “літописи”.