Правильна утилізація відходів — величезний крок на шляху покращення екології. Існує не один спосіб переробки сміття. Головне завдання кожного з методів полягає в тому, щоб виконати поставлене завдання, не допускаючи поширення шкідливих бактерій та мікроорганізмів. При цьому потрібно мінімізувати і шкоду від шкідливих речовин, що виділяються при самій утилізації.
Існує не один спосіб переробки сміття.
Розглянемо варіанти знищення відходів і оцінимо, наскільки кожен з них ефективний.
Утилізація відходів на полігонах
Полігони служать для збору та переробки сміття природним шляхом. На багатьох з них практикується дуже проста і зрозуміла система утилізації: як тільки збереться певний обсяг сміття, його закопують. Мало того, що цей метод застарілий, він є бомбою уповільненої дії, адже є такі матеріали, які не розкладаються десятиліттями.
Ті полігони, які мають у своєму розпорядженні цехи по сортуванню сміття, працюють таким чином: машини приїжджають, реєструються на пункті пропуску. Там же вимірюється об’єм кузова, щоб визначити вартість утилізації; вимірюється рівень радіації. Якщо він перевищує допустимі норми, машину не пропускають.
Від пропускного пункту машина направляється в цех сортування сміття. Сортування відбувається вручну: машина подає сміття на транспортувальні стрічку, а працівники вибирають звідти пляшки, папір і т. д. Відсортовані матеріали складають у контейнери без дна, з яких сміття потрапляє відразу в клітку і під прес. Коли процес закінчено, відходи, що залишилися (не ввійшли ні в одну з категорій) також спресовують і відвозять безпосередньо на звалище. Так як довго розкладаючі матеріали відсортовані, залишене сміття можна засипати землею.
Пластикові пляшки, картон та деякі інші відходи, купуються підприємствами для переробки. Наприклад, з пластикових пляшок і контейнерів виготовляють сітки для овочів, з скляних пляшок і осколків — нові вироби, з картону — туалетний папір.
Матеріали, які приймають на полігонах:
- Побутові відходи житлових будинків, установ, підприємств, що займаються торгівлею пром – продтоварів.
- Відходи будівельних організацій, які можуть бути прирівняні до твердих побутових відходів.
- Можуть прийматися промислові відходи 4 класу небезпеки, якщо їх кількість не перевищує третьої частини прийнятого сміття.
Відходи, ввезення яких заборонено на полігон:
- Будівельне сміття 4 класу небезпеки, який містить азбест, золу, шлаки.
- Промислове сміття 1, 2, 3 класу небезпеки.
- Радіоактивні відходи.
Полігони влаштовуються згідно строгим санітарним нормам і тільки на тих ділянках, де ризик зараження людини бактеріями через повітряне або водне простір зводиться до мінімуму. Займана площа розрахована приблизно на 20 років.
Компостування
Цей метод переробки знайомий городникам, які для удобрення рослин застосовують перегнилі органічні матеріали.
Компостування відходів — метод утилізації, заснований на природному розкладанні органічних матеріалів.
Зі сміття цілком реально отримати компост, який згодом міг би використовуватися в сільському господарстві. В СРСР було побудовано безліч заводів, але вони припинили функціонувати через велику кількість важких металів у смітті.
Сьогодні технології компостування зводяться до зброджування не відсортованого сміття в біореакторах.
Отриманий продукт можна використовувати в сільському господарстві, тому він знаходить застосування тут же, на звалищах — ним покривають відходи.
Спалювання ТПВ
Цей метод утилізації вважається ефективним за умови, що завод обладнаний високотехнологічним обладнанням. До речі, в один з таких заводів на можна інвестувати З відходів спочатку видаляють метали, акумулятори, а також пластик.
Переваги спалювання сміття:
- менше неприємних запахів;
- зменшується кількість шкідливих бактерій, викидів;
- отримана маса не приваблює гризунів і птахів;
- є можливість при спалюванні отримувати енергію (теплову та електричну).
Недоліки:
- дороге будівництво та експлуатація сміттєспалювальних заводів;
- будівництво займає не менше 5 років;
- при спалюванні відходів в атмосферу потрапляють шкідливі речовини;
- зола від сміттєспалювання токсична і не може зберігатися на звичайних звалищах. Для цього потрібні спеціальні сховища.
Піроліз, його види та переваги
Піролізом називають спалювання сміття у спеціальних камерах, що перешкоджають доступу кисню. Є два види піролізу:
- Високотемпературний — температура спалювання в печі понад 900°С.
- Низькотемпературний — від 450 до 900°С.
При порівнянні звичайного спалювання як методу утилізації сміття та низькотемпературного піролізу можна виділити наступні переваги другого способу:
- отримання піролізних олій, які використовують при виробництві пластмас;
- виділення піролізного газу, який отримують у достатній кількості для забезпечення виробництва енергоносіїв;
- виділяється мінімальна кількість шкідливих речовин;
- установки для піролізу переробляють майже всі види побутових відходів, але сміття попередньо повинне бути відсортоване.
Високотемпературний піроліз в свою чергу має переваги перед низькотемпературним:
- не потрібно сортувати відходи;
- маса зольного залишку значно менша, і його можна використовувати в промислових і будівельних цілях;
- при температурі горіння понад 900°С розкладаються небезпечні речовини, не потрапляючи в навколишнє середовище;
- отримані піролізні масла не вимагають очищення, так як вони мають достатню ступінь чистоти.