Виявлені екстремальні теплові хвилі, що значно перевищують прогнози сучасних кліматичних моделей, створюють серйозні ризики для людського здоров’я, економіки та екології, а також ставлять під сумнів здатність наукової спільноти передбачати вплив глобального потепління.
2023 рік відзначився найвищою за всю історію спостережень середньорічною температурою, яка перевищила середні показники ХХ століття на 2,12°С. Раніше рекорд утримувався 2016 роком, однак останнє десятиліття стало найспекотнішим за всю історію. Зокрема, хвилі спеки не лише б’ють рекорди, але й демонструють тенденції, що не вписуються у прогнози кліматичних моделей, як зазначено у дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences.
Нові гарячі точки теплових хвиль
Результати досліджень показують, що екстремальні температури охоплюють усі континенти, за винятком Антарктиди, і формують так звані «гарячі точки». Ці зони виділяються надзвичайно високими температурами, що перевищують розрахункові значення моделей. Найбільш постраждалі регіони включають північно-західну Європу, густонаселений центральний Китай, Японію, Корею, Аравійський півострів, східну Австралію та частини Північної Америки. У деяких випадках температура побила попередні рекорди на десятки градусів, як-от під час хвилі спеки у Північній Америці в 2021 році, де максимальна температура в канадському місті Літтон досягла 49,6°C, після чого місто було майже повністю знищено лісовою пожежею.
Взаємодія фізичних факторів
За словами Кая Корнхубера, провідного автора дослідження, такі аномалії виникають через «фізичні взаємодії, які ми можемо не зовсім зрозуміти». Одним із ключових механізмів є зміни у струминному потоці північної півкулі – швидкій повітряній течії, що впливає на погодні умови. Підвищення температури в Арктиці дестабілізує цей потік, сприяючи утворенню хвиль Россбі, які засмоктують гаряче повітря з півдня. Ці явища пояснюють формування хвиль спеки в регіонах, які традиційно мали помірний клімат, таких як Європа.
Зокрема, у дослідженні хвилі спеки на північному заході Тихого океану в 2021 році були виявлені три ключові фактори: порушення струминного потоку, поступове висихання рослинності через кліматичні зміни та невеликі атмосферні хвилі, які транспортували тепло з Тихого океану. Як зазначив Семюель Бартусек, співавтор дослідження, екстремальна хвиля спеки в цьому регіоні була настільки потужною, що її можна класифікувати як «сірого лебедя» – подію, що межує між рідкісним і очікуваним явищем.
Регіональні контрасти та вразливість
Не всі регіони відчувають однаковий вплив. Наприклад, у північно-центральній частині США, південно-центральній Канаді, внутрішніх частинах Південної Америки та північній Африці максимальні температури часто виявляються нижчими, ніж передбачали моделі. У цих зонах спостерігається загальне підвищення температур, але екстремальні значення не зростають настільки ж стрімко, як у найбільш уразливих регіонах.
Особливу увагу дослідники приділили північно-західній Європі, де останніми роками хвилі спеки спричинили десятки тисяч смертей. У 2022 році від спеки загинуло близько 60 тисяч людей, а у 2023 році – ще 47 тисяч. Причиною такої високої вразливості є не лише інтенсивність хвиль спеки, а й недостатня готовність населення до таких явищ. Наприклад, у багатьох країнах Європи мало хто має кондиціонери через традиційно помірний клімат.
Висновки та виклики для людства
Дослідники наголошують на необхідності кращої підготовки до екстремальних кліматичних явищ. За словами Кая Корнхубера:
Сьогодні надмірна спека є основною причиною смертності, пов’язаної з погодними умовами. У Сполучених Штатах кількість смертей, спричинених спекою, подвоїлася з 1999 року, досягнувши 2325 випадків у 2023 році. Це підкреслює необхідність розробки нових стратегій адаптації, включно зі створенням систем раннього попередження та покращенням кліматичних прогнозів.
Схожі новини:
- Загроза життю через екстремальну спеку та вологість у контексті глобального потепління
- Екстремальні погодні умови вразять 70% людей у наступні 20 років
- До середини століття хвилі спеки в поєднанні з прибережними повенями триватимуть у п’ять разів довше