Європа зберігає за собою статус лідера за інтенсивності наповнення автопарку електрокарами, проте, навіть тут їх щільність на дорогах континенту як і раніше низька. Є окремі унікальні приклади – Норвегія, Нідерланди, провінція Трентіно-Альто-Адідже (Італія). В модельному ряді основних світових автогігантів на електродвигуни та гібриди роблять все більшу ставку. Так які реальні перспективи: підуть в історію двигуни, що працюють на традиційному паливі?
Уявіть велике місто, де життя б’є ключем, тисячі машин і автобусів курсують у всіх напрямках, але при цьому повітря чисте настільки, що можна почути ледь вловимий аромат парфумів незнайомки, яка проходить повз кроках у десяти. Щоб помилуватися зірками, не треба буде виїжджати за місто в пошуках фрагмента неба, не оповитого смогом.
У Норвегії майже 60 відсотків усього автопарку – машини з електродвигуном. Як їм це вдалося? Ще в середині 90-х років норвезький уряд розробив держпрограму з перекладу 100% приватного і державного автопарку на екологічно чисте паливо. Запорукою успішної реалізації програми стало чітке розуміння поточної ситуації та перспектив у світовому автопромі, а також у розвитку власної економіки, на основі чого були визначені оптимальні терміни. Сьогодні вже не виникає сумнівів, що до 2025 року мета буде досягнута. Бензинові двигуни вже отримали статус меншини.
На відміну від Норвегії Нідерланди поки демонструють колосальне зростання інфраструктури електрокарів тільки в Амстердамі. Тут вся увага спрямована на будівництво мережі електричних “заправок”: до кінця цього року їх кількість сягне чотирьох тисяч. Таким чином міська влада створює умови, при яких у більшості автовласників не повинно залишитися аргументів проти електрокарів. Втім, в тому ж 2025 році будь-які аргументи будуть безглузді, оскільки до цього терміну країна має намір повністю заборонити продаж і ввезення машин на викопному паливі. Підхід дещо інший, мета ідентична.
До речі, саме в Амстердамі зараз розташована найбільша в Європі зарядна станція для e-bus, тобто електроавтобусів. Зараз тут заряджають, в тому числі, кілька десятків автобусів, що обслуговують центральний аеропорт Нідерландів Схіпхол.
- Інженер з США придумав, як створити прототип варп-двигуна в мікрометровому масштабі
- Підсумки CES 2024: названо п’ять найдивніших технологій
- Новий пластик розкладається за тиждень під дією сонячного світла і кисню
І все ж, в масштабах Європи таких прикладів поки дуже мало. Щільність електрокарів на дорогах континенту становить лише 1,4%. У світовому масштабі цифра ще менша – всього 0,4%. Показники не надто оптимістичні. Однак, щоб об’єктивно оцінити ситуацію, зараз потрібно враховувати не параметри щільності, а кількість стримуючих факторів, яких практично не залишилося.
Tesla, Toyota, Nissan, Renault, Hyundai та інші автогіганти чудово розуміють, що чим ширше буде модельний ряд електрокарів в різному ціновому діапазоні, тим вище буде їх конкурентоспроможність бренду на основних ринках. Яка країна є одним з головних імпортерів Tesla? Правильно, Норвегія. Але як тоді пояснити той факт, що в Німеччині, яка є одним зі світових лідерів по реалізації екологічних програм, продажу Tesla в минулому році впали майже на 50%? В процес активно включилися власні виробники BMW, Volkswagen, Mercedes-Benz. Тоді, про що свідчить ситуація, яка вказує на те, що у першому кварталі цього року продажі американського електрокара знову злетіли більш ніж на 400%? На те, що далі конкуренція буде ще сильніше. Все, електрокари подолали період, коли чергова модель була фактором престижу. Тепер це фактор успішності компаній на ринках розвинених країн.
Влітку 2018-го в процес включився Jaguar. Модель I-Pace виявилася настільки успішною, що британський автогігант незабаром зробив офіційну заяву про переведення з 2020 року всього модельного ряду на гібридні двигуни. Рішення, прийняте керівництвом Jaguar, може мати історичне значення, оскільки більша частина автомобілів цього бренду, включаючи I-Pace розраховані на досить заможних покупців. Це дуже непростий сегмент зі специфічними запитами, тому коли до 100 км/год можна розігнатися за 4,8 секунди, потужність двигуна досягає 400 к. с., а дизайн підкреслює індивідуальність і мова при цьому йде не про Tesla, аргументів проти електрокарів не залишається ні у кого.
Дослідження Bloomberg, проведене ще два роки тому, свідчить про те, що вартість електрокарів буде постійно падати. До 2030 року вони будуть коштувати значно дешевше, ніж автомобілі на традиційному паливі. Крім того, автовласники будуть суттєво економити на ремонті. Наприклад, у звичайному двигуні внутрішнього згоряння залучені 2000 рушійних частин, в електродвигуні – всього 20. Ймовірність неполадок знижується в 100 разів. Термін служби самої батареї – в середньому 10 років, тобто, по суті, стільки ж, скільки прослужить сама машина.
Що стосується зарядних станцій і заправок. Збільшення щільності електрокарів на дорогах буде прямо пропорційно збільшенню зарядних станцій. Кількість бензинових заправок, відповідно, буде скорочуватися, оскільки всі вони вже не зможуть бути рентабельними. Висновки очевидні.