Вчені з Массачусетського технологічного інституту, очолювані Йоелем Фінком, створили першу у світі тканину, здатну отримувати, зберігати й обробляти інформацію. Для цього вони вбудували сотні з’єднаних між собою цифрових мікросхем на основі кремнію всередину полімерного волокна.
В результаті вийшла електронна нитка довжиною кілька метрів, досить тонка, щоб її можна було вставити в вушко звичайної голки і непомітно вшити в стандартну тканину. Такий одягом можна повноцінно користуватися: високотехнологічні компоненти витримують як мінімум 10 прань.
«Коли волокно поміщено в сорочку, його не можна відчути, – говорить автор дослідження Габріель Локе. – Ви навіть не здогадаєтеся, що воно там є ».
Демонструючи можливості своєї розробки, вчені записували на мікросхеми, що містяться в нитках, і зчитували з них різну інформацію, в тому числі короткий відеофайл на 767 Кбіт з повнокольоровим зображенням і аудіозапис на 0,48 Мбайт. Навіть при відсутності живлення дані можуть зберігатися в волокні до 2 місяців.
Крім того, на основі електронної нитки дослідники зробили нейронну мережу З 1650 з’єднань, що забезпечує роботу штучного інтелекту. Цей пристрій вшили у звичайну сорочку в область пахви і використовували для збору інформації про температуру тіла експериментатора протягом 4,5 годин.
Також цю систему навчили розуміти взаємозв’язок між інтенсивністю потовиділення і різними фізичними вправами, що дозволило їй з точністю до 96% визначати, які дії виконує користувач в залежності від того, як він потіє.
Подібні електронні тканини можуть стати в нагоді для довгострокового моніторингу за станом здоров’я і розпізнаванням захворювань на ранніх стадіях. Наприклад, за такими симптомами як нерегулярне серцебиття або порушення дихання.
Надалі дослідники планують удосконалювати розробку і розширювати її можливості. У тому числі вчені мають намір впровадити в нитку мікроконтролер, керуючий мікросхемами, що містяться в ній, оскільки зараз він розташовується поза волокнами.
«Це дослідження є першим втілення тканини, здатної зберігати та обробляти цифрові дані, що додає текстилю додатковий інформаційний вимір і дозволяє буквально програмувати матеріали», – підкреслює Йоель Фінк.
Натхнення: ecotechnica.com.ua