ЗМІ у США стали прикладом помилкового використання ШІ, опублікувавши вигадані «літні списки читання».
До списку потрапили неіснуючі твори, зокрема «Tidewater Dreams» Ізабель Альєнде, а також інші фейкові книги відомих авторів. Цей інцидент демонструє ризики, коли контент, згенерований ШІ, потрапляє до публічного простору без перевірки фактів. Як зазначають фахівці, це явище ускладнює збереження довіри до ЗМІ.
Професор Ніл Джонсон з Університету Джорджа Вашингтона пропонує наукове пояснення таких явищ. Він розробив модель «переломного моменту Джекіла і Гайда» — фази, коли ШІ починає генерувати дезінформацію через надмірну фрагментацію уваги. «Математично цей момент можна передбачити, а отже, й запобігти деструктивним наслідкам», — наголошує Джонсон. Його модель може стати основою для інструментів, що регулюватимуть роботу ШІ.
Девід Карпф, доцент з медіа й публічних відносин, вивчає вплив цифрових технологій на політичну комунікацію в США. У своїх книгах він аналізує, як цифрові медіа змінюють діяльність політичних організацій. «Цифрова стратегія повинна включати етичне управління інструментами штучного інтелекту», — вважає Карпф. Його дослідження допомагають вибудовувати нові комунікаційні підходи з урахуванням ризиків ШІ.
Отже, цей випадок висвітлює потребу в системному підході до впровадження штучного інтелекту в журналістику та медіа.