Якщо гирло міжпросторового тунелю досить велике, то людина зможе витримати вплив приливних сил.
Кротові нори (кротовина) – гіпотетичні тунелі в просторі-часі, за допомогою яких можна швидко переміщатися між точками Всесвіту, які в звичному нам розумінні сильно віддалені одна від одної. Ці структури узгоджуються з Загальною теорією відносності, але підтвердити їх існування дотепер так і не вдалося.
Втім, недоведеність наявності кротячих нір в нашому Всесвіті не заважає вченим вивчати пов’язані з ними питання. Наприклад, чи зможе людина, що потрапила в таку «червоточину простору», подолати весь шлях по ній і вийти живим на іншому кінці міжпросторового тунелю. На це питання в своїй статті, опублікованій в архіві препринтів ArXiV.org, спробували відповісти фізики Хуан Малдасена і Олексій Мілєхін, що працюють в Прінстонському університеті.
Дослідники розглянули один з можливих типів прохідних кротячих нір (існуючих досить довго, щоб об’єкт, який потрапив в гирло нори зміг подолати весь шлях по тунелю до його схлопування) і провели аналіз його фізичних властивостей. Для опису характеристик нори, важливих для переміщення по ній, Мілєхін і Малдасена скористалися так званою моделлю Рендалл – Сундрума, яка описує світ як п’ятимірний простір.
На підставі цієї моделі автори роботи отримали приблизні оцінки можливих розмірів гирла кротові нори, протяжності її тунелю, а також часу, який буде потрібно на подорож по ньому, – виміряного самим мандрівником і стороннім спостерігачем відповідно. Результати моделювання показали, що при радіусі гирла не менше 1500 км людина здатна витримати вплив приливних сил кротової нори.
Для самого мандрівника на подолання шляху по тунелю червоточини пішло б усього лише 0,15 секунди, тоді як для стороннього спостерігача воно зайняло б дев’ять тисяч років. Автори роботи також припускають, що світло може подолати шлях по кротовій норі набагато швидше, ніж людина: це забезпечить структурі стабільність і стане гарантією прохідності тунелю.
Хоча такі топологічні структури можуть бути придатні для подорожей у віддалені куточки Всесвіту і, можливо, навіть в паралельні виміри, є багато інших проблем, пов’язаних з переміщенням по кротовинам. Так, наприклад, при попаданні в тунель фотонів реліктового випромінювання їх енергія може зростати в тисячі і десятки тисяч разів, що зробить ці частинки небезпечними для людини. Крім того, розсіювання енергії таких фотонів може привести до колапсу всієї структури.
Натхнення: naked-science.ru