Величезні і загадкові щільні «бульбашки», плаваючі в мантії нашої планети, можуть бути залишками мантії древньої Тейї, зіткнення з якою призвело до появи Місяця.
Глибоко в надрах Землі її ядро оточує пара загадкових структур, немов гігантські навушники. Піднімаючись через нижню мантію на висоту до 1000 кілометрів, вони нагадують скупчення величезних бульбашок. Виявити їх вдалося через уповільнення сейсмічних S-хвиль, які проходять крізь ці «бульбашки», що пов’язано з порівняно високою щільністю, тому формально вони називаються «великими областями з низькою швидкістю зсуву» (Large Low-Shear-Velocity Provinces, LLSVP). Одна з них залягає під Африкою, інша – під Тихим океаном.
Ці щільні «бульбашки» – найбільші структури земної мантії, що займають до шести відсотків всього обсягу планети. Однак, що вони собою являють, коли саме і як з’явилися, поки не відомо. Існує лише ряд гіпотез – наприклад, про кристалізації в первинному магматичному океані Землі. Ще одна версія пов’язує LLSVP з тим самим грандіозним ударом, який 4,5 мільярда років тому ледь не знищив планету, але в підсумку привів до появи у неї Місяця.
Таку гіпотезу розглянули геологи з Університету Арізони, які виступили з нею на минулій онлайн 52-й місячній і планетарній конференції. Справді, деякі дані свідчать про те, що «бульбашки» існували як мінімум відразу після зіткнення.
Вважається, що зіткнулося з Землею небесне тіло – Тейя – була приблизно втричі менше неї, приблизно з сучасний Марс. Хоча геолог з Університету Арізони Стівен Дещ (Steven Desch) вважає, що Тейя була куди більшою. Річ у тім, що частина її матеріалу увійшла до складу Місяця. Аналіз місячних зразків показує, що співвідношення ізотопів водню – протію до дейтерію – в них вище, ніж на Землі. Щоб утримати надлишок найлегших атомів, міркує Дещ, Тейя повинна бути масивним і щільним тілом.
Моделювання, проведене арізонськими геологами, показало, що в результаті удару її ядро злилося з земним, а у зовнішній поверхні утворені ядра могли зберегтися окремі згустки щільної мантії Тейї (на 1,5-3,5 відсотка щільніше, ніж земне). Таким чином, в LLSVP може ховатися велика частина загиблої планети: за оцінками вчених, загальна маса «бульбашок» вшестеро більшої маси Місяця. Втім, поки ця модель залишається лише ранньою гіпотезою, спекуляцією, і її потрібно розвивати й уточнювати, перш ніж ми з’ясуємо справжню картину.
Натхнення: naked-science.ru