Звичайні газони в парках і на спортивних майданчиках можуть приховувати несподіване грибне різноманіття. Нове дослідження, опубліковане в журналі Panfungi, вперше задокументувало в Японії два види грибів, які раніше не фіксувалися в цій країні. Це розширює відомі межі їхнього ареалу та показує, що керовані газони заслуговують на більше уваги мікологів.
Чому газонні гриби залишалися поза увагою
Газони в Японії, особливо під час сезону дощів і восени, часто рясніють грибами. Деякі з них привертають увагу перехожих, інші утворюють «відьомські кола», що турбує фахівців із догляду за дерном. Попри доступність таких місць, більшість мікологічних досліджень зосереджувалася на лісах.
Наявні японські дані про гриби газонів фрагментарні, тому склад видів і їхнє поширення в таких біотопах залишаються погано вивченими. Останні знахідки раніше неописаних грибів у трав’яних угіддях натякають, що прогалина в знаннях може бути значною.
Як проводили дослідження
Кайто Оґучі (Kaito Oguchi) та Кентаро Хосака (Kentaro Hosaka) з Університету Цукуби обстежували газони в теплих помірних районах Японії у 2024–2025 роках. Вони фотографували гриби, фіксували умови зростання, а потім досліджували свіжі зразки в лабораторії.
Колекції висушували, вимірювали спори та інші мікроскопічні структури, а також перевіряли реакції тканин на стандартні хімічні реагенти. Із висушеного матеріалу виділяли ДНК і секвенували рибосомні маркери: внутрішній транскрибований спейсер (ITS) для обох видів і велику субодиницю рибосомної РНК для додаткового аналізу виду X. urbica.
Отримані послідовності порівнювали з еталонними записами, включно з матеріалом, пов’язаним із типовими (оригінальними) зразками, за якими описували ці види. Філогенетичні дерева використали для перевірки правильності визначення.
Agrocybe broadwayi: карибський гість на японських газонах
Три японські колекції Agrocybe broadwayi утворили чітку групу з типовим зразком із Гренади та іншими еталонними колекціями. Їхні зовнішні та мікроскопічні ознаки також збігалися з описом виду.
Гриби знайшли в префектурах Ібаракі та Міє, що розширює відомий ареал A. broadwayi до найсхіднішої та найпівнічнішої на сьогодні точки. В одному зразку виявили незвичні пальцеподібні мікроскопічні елементи з видовженими відростками — раніше для цього виду їх не описували.
Генетичний аналіз показав, що послідовності, позначені як Agrocybe retigera, потрапляють у ту саму групу, що й A. broadwayi. Це підтримує попередні припущення, що обидві назви можуть стосуватися одного й того самого виду. Водночас автори наголошують: остаточний висновок можливий лише після вивчення типового зразка A. retigera.
Xerula urbica: розширення ареалу з Китаю до 36° пн. ш.
П’ять японських колекцій Xerula urbica, зібраних у префектурах Тіба, Ібаракі та Канаґава, генетично тісно згрупувалися з китайськими зразками, включно з типовим. Стрункі гриби білого до жовтуватого кольору загалом відповідали китайському опису, хоча їхні спори виявилися дещо більшими.
Нові знахідки розширюють підтверджений ареал X. urbica від провінції Ґуандун до приблизно 36° північної широти в Японії.
Зв’язок із газонами та можливі ризики
Обидва види переважно росли на газонах, де домінують злаки роду Zoysia, часто на коротко підстриженому щільному дерні, що зазнає частого витоптування. Це вказує на можливий зв’язок із порушеними трав’яними екосистемами, які підтримуються людською діяльністю.
Автори також припускають, що поширенню A. broadwayi могли сприяти роботи, пов’язані з укладанням і доглядом за газонами. Однак дослідження не дає відповіді, коли саме і яким шляхом цей вид потрапив до Японії.
Для X. urbica є ще й практичний аспект: у Китаї повідомляли про випадки захворювань після вживання цих грибів у їжу. Це додає ваги потребі краще ідентифікувати гриби, що зростають у громадських просторах, і підвищувати обізнаність населення.
Чому це дослідження важливе
Результати показують, що керовані газони — це не просто декоративні елементи, а повноцінні середовища існування для різних видів грибів. Вони також демонструють, наскільки важливо поєднувати ДНК-аналіз із детальною мікроскопією, щоб розрізняти схожі види та коректно тлумачити дані про їхнє поширення.
Ширші обстеження газонів у Східній Азії можуть виявити, що такі гриби є набагато більш поширеними, ніж вважалося, але просто залишалися непоміченими.