1,2 мільйона років тому з планетою щось сталося. Без всяких видимих причин різко змінилася періодичність чергування льодовикових епох, а вони самі стали більш тривалими і холодними. Кліматологи багато років сперечаються про причини цього явища. Схоже, тепер відповідь знайдена.
Період 1250-700 тисяч років тому відомий як середньоплейстоценовий перехід (СПП). В цей час в кліматичній системі Землі сталася дивна зміна. Якщо до цього планета занурювалася в чергове зледеніння приблизно кожні 40 тисяч років, то тепер цей період збільшився до 100 тисяч років. Зате самі льодовикові епохи стали куди більш тривалими і суворими, а клімат в цілому більш холодним.
Кліматологи багато років сперечаються, в чому причина цього явища. Свіжі дані про донні відкладення в Беринговому морі, можливо, проливають світло на цю загадку.
Свої уявлення про механізм стародавнього кліматичного зсуву виклала в журналі Nature Communications група на чолі з Сівбою Кендером (Sev Kender) з Ексетерського університету у Великобританії.
Що ж сталося з кліматом? Як запевняють астрономи, в поведінці Сонця і орбітальному русі Землі в цей період не відбулося жодних змін. Отже, планета отримувала стільки ж тепла, скільки і раніше. Значить, річ у тому, як земна куля “розпорядилася” цим теплом.
Тут важливим фактором є вміст вуглекислого газу в атмосфері. Він відіграє роль своєрідної “ковдри”, що затримує інфрачервоне випромінювання нагрітої Сонцем земної поверхні і не дає цьому теплу піти в космос. Це і є що став притчею во язицех парниковий ефект, що призводить, до речі, і до нинішнього зміни клімату.
Більшість дослідників пов’язують СПП зі зміною концентрації CO2. Але що могло трапитися з атмосферою в епоху, коли людина ще тільки починав боязко освоювати вогонь?
Одне з періодичних плейстоценових похолодань стало настільки суворим, що запустило процеси, в результаті яких клімат Землі змінився назавжди.
Відповідь на це питання вчені шукали на дні Берингового моря.
Чому кліматологів зацікавив саме цей регіон? Річ у тому, що “пляшкове горлечко” між Тихим та Північним Льодовитим океанами відіграє вкрай важливу роль у кліматі земної кулі відтоді, як материки стоять на своїх нинішніх місцях. Це магістраль, по якій холодна полярна вода може спускатися в більш теплі широти, і навпаки.
Як виявили дослідники, протягом СПП в Беринговому морі різко змінилася картина циркуляції води. До цього багаті вуглекислим газом донні води регулярно піднімалися до поверхні і повертали накопичений CO2 в атмосферу. Тепер же цей процес хоч і не був перерваний повністю, але сильно зменшився в масштабах.
У підсумку океан став “чорною дірою” для вуглекислого газу. Ця речовина розчинялася в холодних морських водах і майже не поверталося назад. Концентрація CO2 падала. Клімат відреагував на це загальним похолоданням. В результаті змінилася чутливість Землі до існувавши завжди орбітальним циклам, що регулює кількість тепла, яке надходить на Землю. В результаті змінилася і картина чергування льодовикових епох.
Що ж сталося з циркуляцією води? Автори вважають, що одне з періодичних похолодань, характерних для Землі до СПП, виявилося настільки потужним, що Берингова протока була перегороджена льодовиковим щитом.
Сьогодні холодна вода, яка регулярно утворюється в Беринговому морі через танення льоду, витікає через цей прохід між континентами на північ. Коли цей коридор був перекритий, маси крижаної води залишилися заблокованими в Тихому океані, не даючи донним водам спливти і віддати в атмосферу вуглекислий газ. Наслідки цього сумного процесу ми тільки що описали.