Результати роботи міжнародної групи фахівців дозволяють зрозуміти, як змінювався клімат найбільшою спекотної пустелі світу, чому це відбувалося і як впливало на розселення древніх людей по Північній Африці.
Робота опублікована в журналі Nature Geoscience. Відомо, що Сахара перетворилася на пустелю близько п’яти мільйонів років тому. Втім, після цього там спостерігалися відносно короткострокові зміни вологості: Сахара могла ставати саванною, по якій текли великі річки. Ці фази неодноразово повторювалися в четвертинний період () і вважаються ключовими для розвитку людських популяцій в минулому. Однак механізми, відповідальні за реактивацію нині сплячих річкових систем, залишаються досить туманними.
Щоб заповнити цю прогалину, вчені з Німецького дослідницького центру геонаук, Лейпцигського університету (Німеччина), Гавайського університету (США) і Пусанського національного університету (Південна Корея) реконструювали клімат Сахари за останні 160 тисяч років. Робота заснована на аналізі наземних і морських відкладень в затоці Сидру, або Великий Сирт (узбережжі Лівії).
Для збору проб вчені використовували так званий метод поршневого відбору керна, що дозволило отримати з морського дна дев’ятиметрові «циліндри» мулу. Вони містять залишки відкладень і рослин, перенесені з берегів Африканського континенту, а також раковини мікроорганізмів, які жили на морському дні тисячі років тому.
Об’єднавши аналіз цих даних з результатами комп’ютерного моделювання, вдалося точно визначити, які кліматичні процеси відбувалися на території Сахари протягом останніх 160 тисяч років. Фахівці встановили, що чергуванню вологих і сухих кліматичних фаз в цьому регіоні сприяли невеликі зміни орбіти Землі, а ще скорочення і збільшення площі полярних крижаних щитів.
В один час там випадала велика кількість опадів, в інший – дощу не було зовсім. Вчені припускають, що для древніх людей, які жили на території Сахари в ті часи, ці коливання клімату зіграли велику роль, потенційно прискоривши розселення по Північній Африці.
Натхнення: naked-science.ru