Вчені відновили історію однієї з найбільших магнітних бур у новітній історії, що сталася у 1872 році.
Магнітні супербурі становлять серйозну небезпеку для сучасного технологічного товариства — вони можуть порушити роботу електромереж, вивести з ладу радіо та супутникові прилади. Дослідники проаналізували історичні записи, щоб зрозуміти, як часто можуть відбуватися такі супербурі результати — викликають занепокоєння.
У попередніх дослідженнях вчені визначив два такі шторми: «Подія Керрингтона» у вересні 1859 року та буря у травні 1921 року, яка вивела з ладу половину всієї техніки Центральної залізниці Нью-Йорка. Проаналізувавши дані історичних спостережень, дослідники дійшли висновку, що між ними був ще один такий самий сильний шторм — буря в лютому 1872 або «Подія Чепмена — Сільвермана».
Щоб дізнатися більше про те, як ця буря вплинула на Землю, вчені переглянули старі записи в бібліотеках та обсерваторіях по всьому світу. Вони знайшли понад 700 записів, на яких видно, що небо освітлене гарними полярними сяйвами не лише у полярних регіонах, а й у тропічних регіонах — до 20° як у північній, так і у південній півкулях. Наприклад, полярне сяйво спостерігали жителя Бомбея (зараз Мумбаї) в Індії та Хартума у Судані.
Зареєстровані спостереження полярного сяйва під час геомагнітної супербурі 4 лютого 1972 року. Зображення: Hayakawa та ін. (2023)
При цьому записи свідчать не лише про яскраве нічне сяйво, а й про технологічні наслідки. Телеграфний зв’язок підводним кабелем в Індійському океані між Бомбеєм і Аденом в Ємені переривався на кілька годин. Подібні порушення також спостерігалися і на провідній лінії зв’язку між Каїром у Єгипті та Хартумом.
Вчені наголошують на рідкісність надзвичайно потужних сонячних бур, які, на щастя, останнім часом не викликали проблем на Землі. Але це викликає серйозне занепокоєння, оскільки всього за 60 років сталося три такі супершторми. Це вказує на те, що, хоча вони і рідкісні, вони все ж таки трапляються, представляючи потенційну загрозу сучасному суспільству.