Вчені з’ясували, що туга за тривалим перебуванням на самоті активує ту ж область мозку, що і тяга до їжі під час голоду. При цьому реакція на тривалу ізоляцію залежить від способу життя людини та її ставлення до усамітнення.
Дослідження провела команда з Массачусетського технологічного інституту (MIT). Вони зібрали 40 добровольців і перевірили, як на роботу мозку впливають однакові періоди голоду і самотності. «Ми хотіли подивитися, чи зможемо експериментально викликати вид соціального стресу, який вийде проконтролювати», – розповіла Ребекка Сакс, один з авторів дослідження. Результати опубліковані в журналі Nature Neuroscience.
У першому досліді вчені замкнули учасників на десять годин в кімнатах без вікон. У добровольців забрали смартфони, але залишили комп’ютер, щоб в разі необхідності вони могли зв’язатися з експертами. На наступний день респонденти голодували протягом десяти годин. Після експериментів їм показували фотографії людей, що взаємодіють один з одним, і їжі, а також нейтральні зображення – наприклад, природи. У цей час учасники проходили МРТ-сканування.
Раніше експерименти з людьми показали, що відсутність соціального контакту може призвести до емоційного розладу, але неврологічна основа цих почуттів невідома. Тепер дослідники з’ясували, що у людини після дня в повній ізоляції вид людей, які веселяться разом активує ту ж область мозку, що і фото тарілки з пастою після цілого дня голоду. Також виявилося, що реакція на самотність змінюється в залежності від способу життя респондентів. У добровольців, які сказали, що постійно відчувають себе самотніми в останні місяці, тяга до спілкування була слабшою, ніж у тих, хто постійно взаємодіяв з оточуючими.
Автори роботи відзначили, що в майбутньому вони спробують з’ясувати, що відбувається з людиною в ізоляції і чи допомагає віртуальне спілкування, наприклад відеодзвінки, з нею впоратися. Крім того, вони хочуть вивчити, як на самотність реагують різні вікові групи і як вимушена ізоляція під час пандемії Covid-19 впливає на людей.
«Люди, змушені сидіти в ізоляції, хочуть взаємодіяти з іншими, так само як голодна людина жадає їжі. Наші висновки свідчать, що позитивні соціальні взаємодії – важлива потреба », – підсумувала Сакс.
Натхнення: naked-science.ru