Феномен синхронного сечовипускання у шимпанзе демонструє можливі еволюційні корені соціальної поведінки, подібної до людської.
Дослідження, яке базувалося на понад 600 годинах спостережень за групою із 20 шимпанзе, виявило цікаву закономірність: тварини часто починали мочитися протягом хвилини після іншого члена групи, якщо перебували поруч. Це вказує на соціальну природу процесу. Як пояснює Шинья Ямамото з Кіотського університету, “рішення відвідати туалет у людей часто залежить від соціального контексту”, що може слугувати зміцненню соціальних зв’язків.
Синхронізація сечовипускання виявила соціальну ієрархію серед шимпанзе: особини нижчого рангу частіше наслідують поведінку вищих. Цікаво, що на відміну від феномену “заразного позіхання”, така поведінка не залежить від близькості між особинами. Це підкреслює незалежність певних поведінкових механізмів від соціальної прихильності.
Одна з гіпотез припускає, що синхронне сечовипускання сприяє груповій згуртованості, забезпечуючи всім однаковий фізіологічний стан. Інша версія, озвучена Еною Оніші, пов’язує це з безпекою: спільна концентрація запахових міток ускладнює хижакам вистежування окремих членів групи.
Вивчення таких патернів допомагає краще зрозуміти еволюційне походження людських соціальних звичок. Подальші дослідження планується провести на диких шимпанзе та інших тваринах, щоб визначити масштаб явища.