Якби антарктичні айсберги могли говорити, то розповіли б епічні історії про своє народження, зіткнення, руйнування і довгі подорожі по океану. Але оскільки вони не розмовляють, вчені покладаються на супутники, щоб зібрати історії життя айсбергів, деякі з яких дрейфували десятиліттями.
На цьому зображенні Південного океану, поблизу моря Уедделла (на півдні) і проходу Дрейка (на півночі), видно чотири айсберга різного розміру та віку. Знімок був отриманий 20 жовтня з допомогою спектрорадіометра MODIS на супутнику НАСА «Аква». П’ята біла постать на фотографії схожа на айсберг, але насправді являє собою покритий льодом острів Мордвинова (англ. Elephant Island).
Айсберги називають відповідно сектору Антарктиди, від якого вони відколюються. Більшість айсбергів на цьому зображенні, починаючи з «В», походять з району моря Росса і дрейфують проти годинникової стрілки навколо континенту. «Головна частина історії полягає в тому, що це була довга подорож», — сказала Келлі Брант, гляціолог в Центрі космічних польотів імені Годдара.
Айсберг B-09F відколовся від айсберга B-9, який в 1987 році відколовся від шельфового льодовика Росса в Західній Антарктиді. Масивному айсбергу знадобилося більше двох десятиліть, щоб вибратися з моря Росса і пройти вздовж узбережжя до льодовика Мерц в Східній Антарктиді. По дорозі він розколовся, і один з його фрагментів, не представлений тут B-09B, в лютому 2010 року зіткнувся з плаваючим язиком льодовика Мерц, утворивши айсберг C-28, який згодом теж розколовся на частини, включаючи C-28B. Два інших айсберга — B-15T і B15Z — відкололися від B-15, найбільшого айсберга, коли-небудь зафіксованого супутниками.
- Кашалоти врятувалися від косаток, використовуючи рідкісну “фекальну атаку”
- Цвіль може бачити навколишній світ: мільйон одноклітинних очей (відео + фото)
Айсберги на цьому зображенні принесли в їх нинішнє місцезнаходження океанські течії: прибережна протитечія, яка протікає проти годинникової стрілки поблизу Антарктиди; і Морський кругообіг Уедделла, який обертається за годинниковою стрілкою і забирає айсберг в західному морі Уедделла на північ.
Продовжуючи дрейфувати на північ, ці айсберги, ймовірно, будуть відкинуті назад на схід, коли зіткнуться з могутнім антарктичним циркумполярною течіями, що проходять через протоку Дрейка. «Протока утримує їх від подальшого переміщення проти годинникової стрілки навколо континенту. З цього моменту айсберги швидко пливуть на північ, до екватора і стрімко тануть», — пояснила Брант.
«Гляціологи використовували цю частину життєвого циклу айсберга як свого роду природну лабораторію, щоб подивитися, як вони зруйнуються. Відомо, що в них утворюється ставок з водою, який потім прокладає собі шлях через айсберг. Так завершується життєвий цикл багатьох антарктичних айсбергів».