Релігійні практики, пов’язані з тривалою самотою, медитацією і молитвою, змінюють швидкість транспортування нейромедіаторів мозку і здатні викликати сильні позитивні емоції. До таких висновків прийшли автори дослідження, опублікованого в журналі Religion, Brain & Behavior.
У дослідженні взяли участь 14 віруючих християн від 24 до 76 років. Всі вони слідували рекомендаціям, викладеним у «Духовних вправах» Ігнатія де Лойоли, засновника ордену єзуїтів і шанованого в католицтві святого. У версії Лойоли людина має пройти чотири етапи, протягом яких спочатку кається у гріхах, а потім розмірковує про земне життя Христа, після чого згадує про хресні муки і розп’яття і, нарешті, поринає у споглядання.
Після ранкової служби учасники експерименту проводили більшу частину дня в мовчазному спогляданні, молитвах і роздумах. Кожен день вони розмовляли з духівником. По закінченні експерименту вони заповнили анкети, обробивши які, вчені зробили висновок, що суб’єктивна оцінка свого фізичного здоров’я, рівня втоми і напруги у випробовуваних змінилися в кращу сторону.
МРТ після завершення експерименту показало на 5-8% менше активне зв’язування мембранних транспортних білків дофаміну і на 6,5% менше активне зв’язування мембранних транспортних білків серотоніну з відповідними рецепторами. Ця зміна призвела до того, що в мозку виявилося більше вільного серотоніну і дофаміну, а такі зміни пов’язують зі стабільно піднесеним настроєм; дофамін відповідає за когнітивні функції, емоції і рух, а серотонін — за регулювання емоцій і настрій.
«Наше дослідження породило більше запитань, ніж відповідей. Зараз нашу групу цікавить, які саме практики змінили транспортування нейромедіаторів, і те, чи могли ми отримати інші результати, якщо б вдалися до інших вправ. Ми сподіваємося, що подальші дослідження дозволять відповісти на ці питання,” — наводить слова провідного автора дослідження, професора Ендрю Ньюберга, портал EurekAlert!