Австралійські вчені раніше з’ясували, що мігруючі горбаті кити труться об піщаний грунт, використовуючи його як скраб для видалення зі шкіри відмерлих клітин і паразитів. Тепер дослідники розповіли, що в комплекс китових «спа-процедур» можуть входити ще маски з водоростей.
Ігри китів з водоростями / © Lorinnah Hesper
Дельфіни в природі часто влаштовують ігри, взаємодіючи з різними предметами, які їм трапляються у воді: водоростями, черепашками, губками та іншим. Хоча приклади такої поведінки у китів спостерігали рідше, океанолог Олаф Мейнеке (Olaf Meynecke) з Університету Гріффіта в Австралії припустив, що серед них воно може бути не менш поширене.
У новій роботі, опублікованій в Journal of Marine Science and Engineering, вчений розглянув маловивчену звичку китів знаходити плаваючі морські водорості, накручувати їх на себе і тертися об них.
Мейнеке детально проаналізував три приклади такої поведінки китів, які зняли на відео з БПЛА біля східного узбережжя Австралії. Крім того, дослідник в соціальних мережах зібрав інформацію більш ніж про 100 подібних випадки, задокументованих за допомогою фотографій і відеозйомки в основному поблизу Австралії, Канади і США. Всі приклади взаємодії китів з водоростями були окремими і незв’язаними між собою, що дозволило припустити властивість такої поведінки різним видам.
Описані в дослідженні приклади взаємодії горбатих китів з водоростями / © Meynecke, J.-O.; Kela, H.
Загалом у розглянутих у дослідженні випадках фігурували 163 кити. Частіше за іграми з водоростями були помічені горбаті кити (Megaptera novaeangliae) — 95 випадків. Однак серед зібраних свідчень виявилися приклади за участю сірих, південних і північних гладких китів. Примітно, що поведінку демонстрували не тільки дорослі особини, хоча таких випадків була більшість, але ще дитинчата і кити-підлітки.
Точні причини такої поведінки дослідники поки не з’ясували. За однією з версій, кити використовують водорості для сенсорної стимуляції, оскільки вони можуть викликати тактильні відчуття при зіткненні з чутливими волосках на щелепах і голові китів. Можливо також, що ігри з водоростями є формою спілкування. Нарешті, третя гіпотеза: тертя об водорості допомагає китам видалити зі шкіри мертві клітини, паразитів та бактерії.
- Учені реконструювали голову викопної 2,5-метрової багатоніжки (фото)
- Неандартальці були розумними і знали, з чого конкретно робити інструменти
- Стародавній магматичний океан міг керувати магнітним полем Землі
Таке пояснення виглядає найбільш правдоподібно, враховуючи, що на шкірі горбатих китів мешкає цілий ряд паразитів, бактерій і вірусів, включаючи китову вошу (Cyamus boopis), балянусів (Coronula diadema), а також, в рідкісних випадках, більших паразитів, таких як Тихоокеанська мінога (Entosphenus tridentatus).
Шкірні інфекції у горбатих китів можуть говорити про погіршення їх здоров’я, але також вони виникають при переміщенні цих морських ссавців між кормовими майданчиками в полярних районах і місцями розмноження в тропіках. У тропічних водах ріст бактерій на китовій шкірі зазвичай посилюється.
В одному з минулих досліджень Олаф Мейнеке розповів про аналогічне використання китами піску. Вчений задокументував приклади того, як ці морські ссавці катаються і труться об пісок уздовж австралійського узбережжя Голд-Кост.
На думку дослідника, вивчення такої поведінки китів є важливим для кращого розуміння їх потреб та уподобань. Це необхідно для збереження виду в майбутньому, особливо з огляду на те, що відбуваються і прийдешні екологічні зміни в морському середовищі через глобальне потепління.