Колонізація людством Сонячної системи залежить від можливості космічних кораблів швидко й ефективно перетинати величезні відстані. Поки що таких двигунів немає, але американська компанія Howe Industries розробляє силову установку, здатну генерувати до 100 000 ньютонів тяги з питомим імпульсом 5000 секунд. Імпульсна плазмова ракета з таким двигуном може використовуватися для дослідження пояса астероїдів або для доставки вантажів і людей на Марс.
В основі концепції плазмової імпульсної ракети (Pulsed Plasma Rocket, PPR) лежить ідея Pulsed Fission-Fusion (PuFF) – надстиснення ядерного палива. У PPR використовується ядерна установка, яка отримує енергію в результаті керованого поділу атомних ядер. На відміну від PuFF, новий двигун має бути меншим і економічнішим.
“Виняткова продуктивність PPR у поєднанні з високим питомим імпульсом і великою тягою в потенціалі здатні зробити революцію в дослідженні космосу. Висока ефективність системи дає змогу здійснювати пілотовані місії на Марс за якихось два місяці”, – ідеться в пресрелізі NASA. Зараз політ із Землі на Марс в один бік триває щонайменше дев’ять місяців.
Програма NIAC космічного агентства NASA передбачає на першому етапі “оцінку нейтронної фізики системи, проєктування космічного корабля, силової установки і необхідних підсистем, аналіз можливостей магнітного сопла і визначення траєкторій і переваг PPR”. Другий етап – випробування двигуна в реальних умовах і проєктування корабля для пілотованих польотів на Марс.
Технологія PPR відкриває нові можливості дослідження Сонячної системи. Вона обіцяє зробити доцільним будівництво більш важких і містких космічних кораблів, ніж ті, що літають зараз на хімічному паливі. Крім того, апарати з двигунами PPR зможуть літати не тільки до Червоної планети, а й далі, наприклад, до головного поясу астероїдів, розташованого між орбітами Марса і Юпітера. А отже, відкриває шлях до видобутку цінних ресурсів на астероїдах.
Спостереження і розрахунки показують, що щільність деяких астероїдів у Сонячній системі вища, ніж у будь-яких інших елементів, що існують на Землі. Це означає, що вони щонайменше частково складаються з невідомої нам “надщільної” речовини. На думку фізиків зі США, ними можуть виявитися елементи з атомним числом, що виходить за порогове значення, встановлене сучасною періодичною таблицею.