Відомо, що заняття йогою допомагають зменшити симптоми депресії, тривожності та епілепсії. Медикаментозна терапія цих порушень часто проводиться препаратами, які стимулюють ГАМК, — ключовий гальмівний нейромедіатор. Попередні роботи показали, що після занять йогою рівень ГАМК в мозку в середньому підвищується на 27 процентних пунктів, проте до цих пір було незрозуміло, що саме призводить до результату: йога або загальна фізична активність.
У новій роботі вчені зі Школи медицини університету та інших установ провели експеримент з 34 добровольцями у віці 18-45 років, які не займалися йогою щонайменше протягом трьох останніх місяців і не мали нейропсихічних синдромів. Всі випробовувані пройшли психологічне тестування на предмет актуального рівня тривожності та порушень настрою, після чого їх розділили на дві групи. Одна група на протязі 12 тижнів брала участь у трьох 60-хвилинних сесіях йоги Айенгара в тиждень: перші чотири тижні під керівництвом інструктора, потім самостійно. Контрольна група здійснювала аналогічну кількість прогулянок зі швидкістю 2,5 кілометра в годину.
Рівні ГАМК автори оцінювали за допомогою магнітно-резонансної спектроскопії (МРС): обстеження проводилось до початку експерименту, через 12 тижнів і відразу після додаткової сесії йоги або прогулянки. Аналіз показав, що після завершення експерименту у групи, яка практикувала йогу, покращилися всі «позитивні» (рівень тонусу, якість міжособистісної взаємодії, умиротворення) і знизилися «негативні» (тривожність, нервове виснаження) психологічні показники у порівнянні з контрольною групою.
Рівні глютаминового комплексу (Glx) і ГАМК (GABA) до і після занять йогою
Сканування білої і сірої речовини не виявили значних тонічних змін рівня ГАМК в обох групах, однак у таламусі добровольців, які займалися йогою, після сесій реєструвалося різке зростання нейромедіатора. З різким зростанням ГАМК у таламусі корелювали поліпшення настрою і зниження тривожності в експериментальній групі.
На думку авторів, отримані дані свідчать про те, що заняття йогою можуть використовуватися як допоміжний засіб при терапії депресивних і тривожних розладів. Примітно, що в експерименті задіяний певний різновид хатха-йоги. Основна увага в йоги Айенгара приділяється точності положення тіла на опорах, деталізації і суворої узгодженості асан з контролем дихання. Вчені не виключають, що специфічне тренування дихання в значній мірі пов’язане з позитивним впливом йоги на психічний стан людини.