Атмосфера Сатурна в районі його екватора випромінює трохи більше середнього. Це означає, що вона додатково розігрівається, швидше за все, під дією постійного потоку частинок, що падають з кілець.
Грандіозні кільця Сатурна далеко не нерухомі. Це динамічна система, в якій постійно що-небудь відбувається. Кільця поповнюються новими частинками від ближніх супутників і втрачають їх, гублячи на масивну планету. Такі процеси відомі вже багато років, проте нова робота показала один аспект, який до цього часу вислизав від уваги вчених. Виявилося, падіння частинок з кілець в атмосферу Сатурна викликає нагрівання її верхніх шарів. Про це повідомляється в новій статті, опублікованій в Planetary Science Journal.
Лофті Бен-Яффель (Lotfi Ben-Jaffel) і його колеги скористалися архівними даними наземних телескопів і космічних місій, які досліджували систему Сатурна, включаючи зонди Voyager і Cassini. Всі вони задіяли різні інструменти, дані яких неможливо зіставити один з одним безпосередньо. Тому для калібрування вчені провели нові спостереження Сатурна за допомогою телескопа Hubble, що дозволило звести воєдино всі архівні спектри.
В ультрафіолетовій області автори помітили додаткове випромінювання, яке раніше вважалося лише випадковим шумом. Його спектр вказав на підвищений енергетичний стан атомарного водню в верхніх шарах атмосфери, пов’язане з її нагріванням. Джерело сигналу розташовується в низьких широтах планети, безпосередньо під системою кілець. Все це дозволяє припустити, що потік крижаних частинок, що падають з них в атмосферу Сатурна, викликає її розігрів.