Випадки «самогубства» китів, які викидаються на берег, відбуваються постійно, проте до цих пір погано зрозумілі. Одні фахівці пов’язують їх з добровільним відходом при важкій хворобі, що дозволяє заощадити ресурси зграї, яка зазвичай піклується про хворих. Інші кажуть, що це – результат простої випадковості попадання на мілину під час полювання.
У новій роботі німецьких вчених китові самогубства пояснюються… активністю Сонця. Стаття Клауса Ванселова (Klaus Vanselow) і його колег з Університету Кіля опублікований в International Journal of Astrobiology. Автори звернулися до недавньої загибелі відразу 29 кашалотів, які в січні 2016 р. викинулися на берег Північного моря. Вони звернули увагу на те, що незадовго – у двадцятих числах грудня 2015 р. – на Сонці була зареєстрована ціла серія спалахів інтенсивністю М1 і вище.
На думку німецьких фізиків, це навряд чи простий збіг. Такі події призводять до викиду Сонцем великих об’ємів плазми, випромінювання та потоків швидких частинок. Досягаючи орбіти Землі – одні раніше, інші трохи пізніше, – вони взаємодіють з її атмосферою і глобальним магнітним полем. В результаті можуть виникати полярні сяйва і геомагнітні бурі, пов’язані з дестабілізацією силових ліній магнітного поля Землі.
За розрахунками Ванселова і його співавторів, це сталося і в грудні 2015 р., коли зсув силових ліній геомагнітного поля в Північному морі в районі Норвезької траншеї перевищила 460 км. Відомо, що китоподібні, як і багато інших морських тварин, багато в чому покладаються на геомагнітне поле для навігації в океані. Тому логічно припустити, що порушення його структури цілком здатні дезорієнтувати їх як неправильні координати GPS можуть заводити автомобілістів куди завгодно. Відчуваючи напрямки силових ліній, кашалоти попрямували прямо на мілководдя, вибратися з якого їм вже не вдалося. Вчені відзначають, що загиблі тварини були ще молодими й недосвідченими, родом з відкритого океанського регіону Азорських островів, і в обмежених умовах Північного моря порушення навігації цілком могло виявитися фатальним.
«Кашалоти – дуже великі тварини, що мешкають у відкритому океані, так що якщо вони і заплутаються, то можуть плисти в невірному напрямку днями, а потім просто скорегувати курс, – говорить Клаус Ванселов. – Але в морі між Шотландією і Норвегією досить проплисти трохи, і буде вже пізно – вони в пастці».