Вчені оцінили вплив змін клімату на основні житниці світу і підрахували ймовірність загального неврожаю.
©CIAT, Flickr
Статистика показує, що наростальні зміни клімату збільшують частоту погодних екстремумів — потопів, «хвиль спеки», посух і так далі. Франциска Гауп (Franziska Gaupp) і її колеги з Великобританії і Австрії розглянули, як ці зміни можуть позначитися на врожайності ключових сільськогосподарських рослин, що дають людству левову частку калорій: пшениці, маїсу (кукурудзи), сої та рису.
Вчені змоделювали вплив, що зростання температури і зміни водного режиму можуть надати на виробництво в ключових «житницях» світу в США, Аргентині, Європі, Росії, Китаї, Індії, Австралії, Індонезії та Бразилії. Результати цієї роботи представлені в статті, опублікованій в журналі Nature Climate Change. Автори використовували дані про вплив різних умов на врожайність у цих регіонах у періоди 1967-1990 років і 1991-2012-х.
Виявилося, рис, завдяки надактивній штучній іригації, практично не страждає від нестачі води і рідко перегрівається вище комфортного для себе рівня. Зате важливим чинником його зростання виявилося забруднення повітря: у екватора, в Індії та Індонезії, рослина страждає від опіків. Тому більшу кількість пилу в повітрі знижує яскравість сонячного світла і навіть сприяє врожайності рису. В Китаї ж все навпаки: сонце тут для рису досить м’яке, і забруднене повітря знижує його продуктивність.
Однак пшениця, кукурудза і соя страждають від підвищення температури, і від екстремумів вологості — як у періоди затяжних, проливних дощів, так і під час довгої посухи. За розрахунками вчених, ризики неврожаю в глобальних «житницях» ростуть. Наприклад, середня кількість регіонів, що вирощують пшеницю та страждають від неврожаю, зросла з 3,4 на рік за 1967-1990-е до чотирьох на рік між 1991-му і 2012-м.
Ймовірність того, що із-за погоди трапиться неврожай одночасно у всіх «пшеничних» регіонах, зросла за ті ж періоди з 0,3 до 1,2 відсотка. Для кукурудзи ці цифри склали 0,8 і 1,1 відсотка, для сої — 1,2 і 2,0 відсотка відповідно.
Натхнення: naked-science.ru