Американські вчені прийшли до висновку, що можливість запам’ятовувати нову інформацію, уяву, вміння логічно міркувати — те, що формує інтелект — пов’язані з особливостями особистості. Залежно від того, наскільки людина тривожна чи депресивна, екстравертна чи інтровертна, вона може мати різний рівень когнітивних здібностей. Вибірка дослідження склала більше двох мільйонів людей більш ніж з 50 країн.
Когнітивні здібності – це те, що відображає наші можливості орієнтуватися в складних ситуаціях, розуміти мову, складну математику, будувати логічні висновки. Не зовсім очевидно, що такі речі можуть залежати від рис особистості людини. Хоча інтровертів, наприклад, часто сприймають як більш розумних в порівнянні з екстравертами. Чи так це насправді? З’ясували поміж іншого вчені з Університету Міннесоти (США). Їх робота опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вони узагальнили дані 1325 досліджень останніх ста років, в яких брали участь більше двох мільйонів осіб більш ніж з 50 країн. Вчені вивчали набір з 79 особистісних рис, частина з яких становить характер (наприклад, скромність і ввічливість), а частина — це особливості особистості, які можуть бути пов’язані з невротизмом (наприклад, депресивність, тривожність, підозрілість).
У дослідження також включили 97 когнітивних здібностей — від швидкості читання до рівня пам’яті. Щоб проаналізувати результати, знадобилося 13 років. Вік учасників коливався від 12 до 100,3 року, 54,1 відсотка з них були чоловіками. Число кореляцій між особливостями особистості і характеру і когнітивними здібностями склало 60 690.
Не всі співвідношення такого роду виявилися значущими, але багато хто дійсно корелював один з одним. Так, дослідники підтвердили висновки попередніх робіт про те, що люди, відкриті новому досвіду, мають кращі когнітивні здібності, ніж закриті. Але з’ясувалися й інші взаємозв’язки.
Виявилося, риси, пов’язані з невротизмом (депресивність, тривожність, підозрілість, запальність), погано позначаються на більшості когнітивних здібностей. Таким людям, наприклад, важче накопичувати знання і логічно міркувати. А ось активні і енергійні люди (які часто виявляються екстравертами; хоча в цілому екстраверсія, судячи з висновків вчених, не мала серйозних зв’язків з когнітивними здібностями) зазвичай мають хороший і різних набір когнітивних здібностей, які включають в себе великі знання з того чи іншого предмету, високий рівень пам’яті, поліпшену обробку інформації.
Ті, хто відрізнявся співчуттям до оточуючих, як правило, мали високі показники по вербальним і кількісним навичкам пізнання. Хоча ввічливість і тому подібні “приємні” риси мали найслабші зв’язки з когнітивними здібностями в цілому. При цьому сумлінність позитивно корелювала з такими здібностями. Одним з найсильніших корелятів загальних розумових «навичок» стала працьовитість.