Кокаїн не просто підвищує рівень дофаміну в мозку, як вважалося раніше. Він знімає гальма з дофамінових нейронів, діючи на них через інші нейрони – з гамма-аміномасляною кислотою.
Кокаїн викликає ейфорію, прилив енергії, посилення розумової активності та фізичної витривалості, зниження потреби у сні та їжі.
При тривалому вживанні кокаїн провокує безсоння, тремор, депресію, психози, інсульт, стенокардію, породжує суїцидні наміри.
«Позитивний» ефект наркотику обумовлений тим, що він підвищує концентрацію дофаміну. Дофамін – це нейромедіатор, що виробляється в нейронах головного мозку і викликає почуття задоволення. Він є важливою частиною «системи заохочення» мозку, мотивуючи його на здійснення таких процесів, як навчання і запам’ятовування інформації. Рівень дофаміну підвищується під час позитивного, на думку людини, досвіду: приємних тілесних відчуттів, смачної їжі, а також прийому наркотиків.
Раніше вважалося, що кокаїн блокує механізм зворотного захоплення дофаміну, збільшуючи його концентрацію в синаптичному просторі. Внаслідок цього посилюється синаптична пластичність – основний механізм, за допомогою якого реалізується феномен пам’яті і навчання.
Цим і обумовлений стимулюючий розумову і фізичну активність ефект наркотику.
Однак принцип впливу кокаїну на дофамінові нейрони залишався неясним. Механізм його дії описала група вчених під керівництвом Крістіни Бокліш з університету Женеви. З результатами роботи дослідників можна ознайомитися в журналі Наука.
Вчені провели серію експериментів на мишах. Протягом п’яти днів гризуни отримували дозу кокаїну з розрахунку 15 міліграмів на один кілограм маси тіла. Через 24 години після останньої ін’єкції тварин присипляли, і їх мозок піддавався вивченню.
Як з’ясувала група Христини Бокліш, концентрація дофаміну справді підвищується після ін’єкцій кокаїну, але припущення про те, що наркотик впливає безпосередньо на дофамінові нейрони, не підтвердилося.
Однак дослідники зрозуміли інший факт: кокаїн впливає на нейрони, які виділяють гамма- аміномасляну кислоту (ГАМК), послаблюючи їх гальмівний вплив на дофамінові нейрони.
ГАМК – це найважливіший гальмівний нейромедіатор у центральній нервовій системі. Вона відіграє значну роль у контролі страху та занепокоєнню, зменшує вплив стресу, надає заспокійливу дію на головний мозок, покращує концентрацію уваги. Зайва кількість ГАМК може викликати надмірне розслаблення (до такої міри, коли мозок буде не в змозі адекватно реагувати на зовнішні подразники). Недолік, навпаки, призвести до неврозів, епілепсії, психозів, депресії.
Під впливом кокаїну ГАМК втрачає свою основну функцію – роль «гальма» для збуджуючих нейромедіаторів, до яких належить і дофамін. Внаслідок цього і підвищується концентрація останнього.
На думку дослідників, відкриття Христини Бокліш може допомогти при лікуванні кокаїнової залежності і при полегшенні стану при скасуванні наркотику.
Натхнення: www.gazeta.ru