Нові геологічні дані свідчать, що падіння гігантської комети близько 10 800 року до н. е. могло знищити культуру кловіс у Північній Америці та спричинити різке глобальне похолодання.
Команда дослідників проаналізувала осадові породи з Каліфорнії, Арізони та Нью-Мексико й виявила ударний кварц — деформовані зерна, що виникають під екстремальним тиском під час падіння метеоритів або потужних атмосферних вибухів. Це стало ключовим доказом масштабної катастрофи.
Події збіглися зі зникненням культури кловіс — спільнот мисливців-збирачів, відомих своїми кам’яними знаряддями. Археологічні шари демонструють їхнє раптове зникнення саме у цей період. «Початок пізнього дріасу майже збігся з вимиранням понад 70% північноамериканської мегафауни і зникненням культури кловіс», — зазначають автори.
Наслідки катастрофи включали масові пожежі, руйнування екосистем і вимирання мамонтів, коней, верблюдів та шаблезубих кішок. Крім того, вибух комети й викид пилу могли заблокувати сонячне світло, порушити океанічні течії й запустити період пізнього дріасу — похолодання, що тривало близько 1200 років.
Археологічні знахідки підтверджують, що криза мала довготривалий ефект: чисельність населення різко скоротилася, культурні традиції зазнали змін, а екологія континенту була серйозно перебудована. Результати дослідження, опублікованого в PLOS ONE, зміцнюють гіпотезу «комети Судного дня» як тригера кліматичних і соціальних потрясінь у доісторичній Північній Америці.