Міжнародна група астрофізиків зробила важливе відкриття, яке може змінити наше розуміння кліматичних процесів на Землі. Вчені виявили, що рух Сонця та Сонячної системи всередині нашої Галактики може мати значний вплив на кліматичні зміни, що не враховувалося у попередніх моделях.
Дослідники змоделювали шлях Сонячної системи крізь Чумацький Шлях і виявили, що приблизно 2-3 мільйони років тому вона зіштовхнулася з міжзоряною хмарою, настільки щільною, що могла перешкоджати сонячному вітру. Ця холодна хмара стиснула геліосферу таким чином, що на деякий час Земля та інші планети Сонячної системи вийшли з-під впливу нашої зірки.
Сонячна система оточена захисною плазмовою оболонкою, що виходить від Сонця і відома як геліосфера. Вона складається з постійного потоку заряджених частинок сонячного вітру, які простягаються далеко за межі Плутона, утворюючи “велетенську бульбашку” навколо планет.
Дослідники склали карту шляху локальної холодної стрічкової хмари – ланцюга великих щільних молекулярних хмар, складених переважно з атомів водню. Моделювання показало, що одна з хмар на кінці цього ланцюга могла зіткнутися з геліосферою і “стиснути” її.
Якщо це сталося, Земля опинилася під впливом міжзоряного середовища, де газ і пил змішуються з залишками атомних елементів від вибухів зірок, включаючи залізо і плутоній. Без захисту геліосфери ці елементи могли легко досягти Землі. Ця гіпотеза узгоджується з геологічними даними, що свідчать про підвищені рівні ізотопів заліза 60Fe та плутонію 244Pu в океанах, антарктичному снігу та льодових ядрах – а також на Місяці – в той самий період. Цей час також збігається з температурними записами, які вказують на період охолодження.
Хоча неможливо точно визначити вплив зіткнення на клімат, вчені вважають, що воно могло викликати охолодження та льодовикові періоди. Щоб підтвердити цю гіпотезу, вони планують простежити шлях Сонця у Галактиці ще далі в минуле і порівняти інші ймовірні зіткнення з кліматичними змінами на Землі.