Зонд New Horizons вперше з великою точністю виміряв рівень космічного оптичного фону (КОВ) в Поясі Койпера, що дозволило підтвердити, що цей фон можна пояснити сумарним випромінюванням усіх фонових галактик з епохи Реіонізації до сьогодні.
Космічний оптичний фон представляє собою сукупне випромінювання від усіх джерел за межами Чумацького Шляху, починаючи з моменту їхньої появи в ранньому Всесвіті. Основними джерелами цього фону є зоряні популяції галактик і активні галактичні ядра. Точні вимірювання КОВ мають важливе значення для перевірки теорій еволюції Всесвіту та пошуку можливих додаткових джерел випромінювання. Однак такі вимірювання у внутрішній частині Сонячної системи ускладнені через зодіакальне світло, що виникає внаслідок розсіювання сонячного світла міжпланетним пилом.
Команда астрономів під керівництвом Марка Постмана з Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі опублікувала результати вимірювань, проведених за допомогою камери LORRI на борту New Horizons, яка зараз знаходиться в Поясі Койпера на відстані 57 астрономічних одиниць від Землі. Це розташування дозволило значно зменшити вплив зодіакального світла на спостереження. Дослідження проводилися на довжинах хвиль від 0,4 до 0,9 мікрометра для 16 ділянок неба на високих галактичних широтах, що дозволило мінімізувати вплив розсіяного світла від яскравих зірок і дифузного випромінювання Чумацького Шляху.
Зі статистичною значущістю в 6,8 сигма вчені визначили рівень космічного оптичного фону на рівні 11,16 нановатта на стерадіан на квадратний метр для опорної довжини хвилі 0,608 мікрометра. Цей результат враховує всі основні джерела розсіяного світла, включаючи випромінювання від галактик і пилу в Чумацькому Шляху. Виявлений рівень КОВ є на 32% меншим, ніж у попередніх оцінках, де недооцінювали вплив розсіяного випромінювання переднього плану.
Дослідники дійшли висновку, що майже вся виміряна інтенсивність космічного оптичного фону може бути пояснена повною інтенсивністю випромінювання від фонових галактик. Хоча є можливість для незначних коригувань кількості галактик або припущень про існування аномальних джерел, нові вимірювання на високому рівні точності підтверджують теоретичні моделі про кількість галактик і рівень загасання випромінювання від далеких активних ядер галактик.