Дослідження НАСА Twins Study по вивченню впливу космосу на організм людини на прикладі близнюків підтвердило, що після року, проведеного на МКС, в ДНК астронавта Скотта Келлі відбулися зміни, і 7 % його генів так і не повернулися до норми.
Скотт перебував на МКС з березня 2015 року по березень 2016, поки його брат-близнюк Марк Келлі залишався на Землі. Це була остання місія для Скотта, який за свою кар’єру провів у космосі 520 днів.
В даний час астронавти проводять на МКС тільки шість місяців. Однак місія на Марс може зайняти три роки. За словами представників НАСА, цей річний експеримент є кроком вперед до здійснення довгострокової марсіанської місії.
Дослідники стежили за психологічним і фізіологічним станом Скотта і порівнювали його з станом брата. Зокрема вони розглядали різні білки і оцінювали когнітивні здібності близнюків. Десять дослідних груп представили свої попередні результати в минулому році в рамках програми НАСА Human Research Program 2017 Investigators Workshop (IWS). І ось нещодавно ці результати підтвердилися.
[box type=”info” ]На думку вчених, космічна подорож пов’язано зі стресом через відсутність кисню, збільшенням запальних процесів і вражаючими зрушеннями в системі поживних речовин, що викликало певні генетичні зміни в організмі астронавта.[/box]У 2017 році дослідники виявили, що кінцеві ділянки хромосом Скотта Келлі — його тіломери — стали довшими, поки він перебував у космосі. Подальше тестування це підтвердило і показало, що більшість тіломерів знову скоротилися через два дні після його повернення на Землю.
Було виявлено, що 93 % генів Скотта Келлі повернулися до норми. Однак решта 7 % можуть вказувати на довгострокові зміни в генах, пов’язані з імунною системою, відновленням ДНК, характером формування кісткової тканини, відсутністю кисню і підвищеним рівнем вуглекислого газу.