Як добре відомо, поверхня Титану прихована вуглеводневим серпанком, через що в оптичному діапазон її не розглянути. Але на щастя для нас, ми можемо проникнути через хмари Титану в ІЧ-спектрі. Завдяки цього, у нас є певне уявлення про те, що з себе являє поверхня супутника.
Ця мозаїка була складена зі знімків, зроблених інфрачервоним спектрометром «Кассіні» під час його прольоту Титану, що відбувся 13 листопада 2015 року. Використані для її створення знімки були зняті з
різних дистанцій (мінімальна відстань зближення становила 10 тисяч кілометрів), і відповідно мають різне розрішення.
На знімках в основному відображено та півкуля, якою Титан звернений до Сатурну. Темні області, чимось нагадують гігантську перевернуту букву H — це вкриті дюнами регіони Фенсал (північ) і Ацтлан (південь). У
північно-західного краю диска можна побачити 425-кілометрову Менрву (найбільший підтверджений ударний кратер Титану) і частину гірського регіону Ксанаду.
Кратер Менрва
Яскрава пляма на південно-заході — 600-кілометрова дуга Хотей. Вона є прикордонною областю між горами на півдні і сході і широкою долиною. З гір беруть свої початки кілька каналів, які можливо є сухими руслами річок, які заповнюються під час метанових дощів. Передбачається, що дуга є місцем розташування кріовулканів. Вуглецеві водойми Титану сконцетрировані біля північного полюса супутника і з цього
ракурсу не були видні.
Натхнення: earth-chronicles.ru