Термальні джерела (більш правильно називати їх “геотермальні”) – це підземні води з температурою вище 20 градусів, що виходяь на поверхню землі. Також часто термальними вважають джерела, температура яких вище середньорічних значень для даного місця.
Цілющі властивості термальних джерел були відомі з давнини, біля них стародавні римляни будували свої терми (звідси й на звання “термальний”), приймаючи ванни в яких заліковували отримані в походах рани. Саме таким шляхом були засновані знамениті і в наш час термальні курорти Австрії, Німеччини та Італії. Тільки зараз крім прийняття цілющих ванн у можна отримати і повноцінну медичну діагностику на найсучаснішому обладнанні та лікування із застосуванням всіх сучасних методик.
Історія лікування термальними водами
У багатьох народів є легенди, що оповідають про те, як загнана мисливцями поранена тварина стрибала в гарячий струмок або озеро і вискакувала звідти повністю зціленою і повною сил (одна з найвідоміших присвячена відкриттю цілющих карловарских джерел і заснування міста Карлові Вари знаменитим чеським королем Карлом IV. Пам’ятник того оленя досі прикрашає найвищий пагорб над містом).
Просте прийняття ванн і плавання в гарячих джерелах з середини XIX століття ставиться на серйозну наукову основу. З’являються нові методи – душі, контрастні ванни, купелі і т.д. Проводиться серйозне вивчення складу і механізму дії різних гарячих джерел. Завдяки цьому до кінця ХХ століття бальнеологія стає помітною наукою, на хвилі інтересу до всіх природних, без застосування хіміопрепаратів, методів лікування зайняла провідні позиції в лікуванні багатьох захворювань.
Види термальних джерел, що застосовуються для лікування
Термальні джерела поділяються по температурі – на теплі (до 37 градусів Цельсія), гарячі – від 37 до 50 градусів і дуже гарячі. До речі, бувають джерела з температурою води і вище 100, навіть до 200 градусів. Це відбувається в глибоких шарах ґрунту з вулканічною активністю (наприклад, на Камчатці і в Ісландії). Стисла твердими гірськими породами вода не може розширитися, щоб перейти в газоподібний стан. На поверхню такі перегріті термальні води вириваються у вигляді гейзерів.
За складом поділ термальних джерел дуже різноманітний – від практично прісних і солонуватих (хлоридно-натрієвих) до сульфатно-бікарбонатних, бромних, йодних, радонових і т.д. Класифікація за складом в цілому схожа з такою, прийнятої для позначення мінеральних вод.
Показання для лікування термальними водами
Спектр захворювань, при яких показане лікування прийняттям термальних ванн, досить широкий. Здавна купанням в термальних джерелах лікували ураження шкіри і опорно-рухового апарату, наслідки травм і поранень.
Сьогодні до цього переліку додалися ревматичні захворювання, хронічні запальні хвороби статевої сфери, відновлювальні періоди після хірургічних операцій. Є й ряд протипоказань, в першу чергу важка гіпертонічна хвороба та злоякісні новоутворення.
У кожному разі, перед поїздкою на термальний курорт краще проконсультуватися з лікарем, та й по приїзду в такий санаторій, пацієнтів до призначення термальних процедур обов’язково піддають ретельному обстеженню.
Показано купання в термальних джерелах і абсолютно здоровим людям – це прекрасний спосіб зняти втому і стрес, як фізичний так і розумовий. Ось чому такою популярністю користуються альпійські гірськолижні курорти, розташовані поряд з термальними джерелами.
Інші сфери застосування термальних джерел
Останні десятиліття термальні джерела стали застосовуватися для вироблення електроенергії в геотермальних електростанціях, що використовують природне тепло води для вироблення електроенергії. Унікальність цієї технології – в її екологічності та практичної невичерпності джерела енергії. Адже термальні води, що є по суті такою же корисною копалиною як нафта або природний газ, унікальні своєю практично 100% -й поновлювальності на відміну від вуглеводнів. Подібні електростанції вже побудовані і працюють в Ісландії, Росії, США, Італії.
Ще одне місце застосування – теплопостачання людських осель. Столиця Ісландії Рейк’явік повністю опалюється за рахунок термальних вод з джерел, що оточують місто.