Учені виявили, що через приливні цикли тепла морська вода під високим тиском проникає під льодовик Твейтса в Західній Антарктиді на кілометри. Це призводить до підйомів і опускань льодовикового покриву. У результаті він сповзає в океан приблизно на 800 метрів щорічно. З урахуванням його висоти це багато. Льодовик Твейтса ще називають “льодовиком Судного дня”, оскільки він містить достатньо льоду, щоб підвищити рівень світового океану на 60 см. Його швидке танення може мати катастрофічні наслідки для прибережних районів по всьому світу.
Дослідження було опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Група гляціологів з Каліфорнійського університету в Ірвіні використовувала високоточні супутникові радіолокаційні дані, щоб знайти докази проникнення теплої морської води під високим тиском під льодовик. Вчені зазначили, що великий контакт океанської води з льодовиком – процес, який спостерігається по всій Антарктиці та Гренландії, – спричиняє активне танення і може вимагати перегляду прогнозів підвищення рівня світового океану.
Гляціологи проаналізували дані, зібрані з березня по червень 2023 року в рамках комерційної супутникової місії ICEYE Фінляндії. Ці супутники утворюють угруповання на полярній орбіті навколо Землі. Вони оснащені InSAR – інтерферометричним радаром із синтезованою апертурою, який дає змогу безперервно відстежувати зміни земної поверхні.
Дані показали, як льодовик Твейтса піднімається, опускається і згинається відповідно до приливних циклів. Морська вода надходить під час припливу і відступає, а іноді йде далі під льодовик і потрапляє в пастку. Раніше такі спостереження були неможливі через відсутність достатньої кількості інформації.
Завдяки ICEYE вчені краще зрозуміли поведінку морської води біля підніжжя льодовика Твейтса. Морська вода потрапляє в основу льодовикового щита разом із прісною водою, утвореною внаслідок геотермального тепла і тертя, після чого накопичується і має кудись текти. У результаті ця вода рухається природними каналами або накопичується в порожнинах, створюючи тиск, який піднімає льодовиковий щит.
У деяких місцях тиск води майже досягає тиску льоду зверху. У цих випадках потрібен лише невеликий додатковий тиск, щоб підштовхнути льодовик вгору. Вода при цьому стискається і піднімає колону льоду товщиною до кілометра. Ця маса може обрушитися або відступити в океан, що призведе до раптового викиду великої кількості води.
Льодовик Твейтса – найбільш нестабільне місце в Антарктиді. Він містить таку кількість льоду, що його танення призведе до підвищення рівня моря на 60 см. Проблема полягає в тому, що швидкість зміни льодовика недооцінюється, і це може мати катастрофічні наслідки для прибережних районів по всьому світу. На цей час у вчених недостатньо інформації, щоб оцінити, скільки часу залишилося до того, як проникнення океанської води стане незворотним.