Людська діяльність знищує не тільки окремі види тварин, а й більші структури — роди і сімейства, збільшуючи небезпечні наслідки.
Дослідники зі Стенфордського університету і Національного автономного університету Мексики проаналізували подію шостого масового вимирання з точки зору впливу не на окремі види, а на більші таксономічні одиниці. Під впливом людської діяльності «на дереві життя обрубуються великі гілки, створюючи в кроні величезні діри».
Вчені використовували дані про вимирання видів з баз даних Міжнародного союзу охорони природи і організації Birdlife International. Вони проаналізували відомості про 5 400 родів наземних хребетних тварин, що охоплюють 34 600 видів. З 1500 року повністю зникли 73 роди (на Землі не залишилося жодного виду). Найбільше це торкнулося птахів (44 роди), за ними слідували ссавці, земноводні і рептилії.
Повне зникнення родів різних класів наземних хребетних тварин за останні 500 років. Зображення: Gerardo Ceballos et al., PNAS
Дослідники порахували, що вимирання родів за останні 500 років прискорилося в 35 разів у порівнянні з середніми темпами, характерними для попередніх мільйонів років. Це означає, що «в нормі» 73 роди наземних хребетних повинні були зникнути не за 500, а за 18 000 років.
Коли вид вимирає, пояснюють вчені, інші представники цього роду часто заміщають їх місце в екосистемі. Через близькі спорідненості видів всередині одного роду, при такій заміні велика частина генетичного матеріалу зниклих тварин зберігається. Дослідники ілюструють цей процес на прикладі дерева: падіння однієї маленької гілочки швидко заміщається розростанням сусідів і не залишає видимих слідів в кроні.
Але коли відриваються великі «гілки» (роди), в кроні залишається величезна діра — втрата біорізноманіття, на «відновлення» якого можуть знадобитися десятки мільйонів років еволюційного видоутворення. Людство не може так довго чекати, враховуючи залежність нашої цивілізації від біорізноманіття Землі.