Людські жертвопринесення зіграли важливу роль у розвитку цивілізації: на думку новозеландських учених, саме вони створили класову структуру суспільства. За допомогою ритуальних вбивств можновладці тероризували своїх підданих і зміцнювали своє панування. До таких висновків прийшли автори статті в журналі Nature.
Антропологи вирішили перевірити гіпотезу про «цементуючі» суспільство функції жертвоприношень на статистично значущому матеріалі. Вони зібрали дані по 93 традиційним австронезійським культурам. Для них характерні ритуальні вбивства: в ознаменування суспільно значущих подій вожді або жерці вбивають безправних жертв — рабів або полонених. Вчені визначили, в яких австронезійських товариствах від Мадагаскару до острова Пасхи практикувалися жертвопринесення, і який був рівень соціальної організації (егалітарний або ієрархічний).
Потім антропологи побудували древо мовної еволюції австронезійців — як об’єктивний хронологічний показник. Хоча людей приносили в жертву в багатьох культурах, на регулярній основі такі ритуали практикували перш жорстко стратифіковані суспільства (дві третини). Лише у чверті егалітарних товариств людей приносили в жертву. Більш того, жорстокі ритуальні вбивства хронологічно передують виникненню складної соціальної структури (з успадкованою владою та статусом) — тобто, людські жертвопринесення сприяли соціальній еволюції.
Однак не всі вчені погодилися з висновками новозеландських антропологів. Так, Джозеф Хенрих (Joseph Henrich) з Гарварду зазначає, що неправильно вважати, що розвиток культури і суспільства йшло одночасно з еволюцією мов. Дослідники не взяли до уваги, що певні практики можуть передаватися від однієї культури до іншої (наприклад, в ході торговельних контактів або завоювання). При цьому більшість вчених вітає активне застосування статистичних методів і моделей у вивченні закономірностей розвитку суспільства.