Середній рівень IQ неухильно падає вже майже 40 років через те, що людство старіє, а деякі форми пам’яті та інтелекту згасають швидше з віком, ніж інші, заявляють психологи.
“Те, що старіння людства породжує цей ефект – цікава ідея, хороша альтернатива суперечливій гіпотезі про те, що розумні люди менше і рідше продовжують свій рід. На відміну від неї, подібні погіршення в роботі пам’яті людини дійсно існують в реальності, і тому ця ідея має сенс”, — прокоментував відкриття Якоб Пічніг (Jakob Pietschnig) з Віденського університету (Австрія), чиї слова наводить інтернет-видання New Scientist.
Приблизно в середині 1930-х років американські вчені помітили, що рівень IQ кожного нового покоління людей був помітно вищий, ніж у їхніх батьків, бабусь і дідусів, збільшуючись в середньому на 3 пункти кожне десятиліття. Ця тенденція, що отримав назву “ефект Флінна” в честь його першовідкривача, психолога Джеймса Флінна, не порушувалася протягом майже століття, і вчені пов’язували її із зростанням рівня освіти, медицини та економіки.
В середині минулого десятиліття, майже одночасно з виходом фільму “Ідіократія”, вчені виявили, що приблизно 30-40 років тому ефект Флінна перестав працювати. Зараз спостерігається зворотна річ – рівень IQ почав падати, зменшуючись зі швидкістю приблизно в 7 пунктів за століття.
Відкриття цього феномена змусило вчених запекло сперечатися про те, що саме могло його породити. Загальноприйнятої думки на цей рахунок, досі немає – багато психологів просто сумніваються, що це так насправді, а інші вважають, що це пов’язано з тим, що люди з високим рівнем освіти та інтелекту в середньому рідше продовжують рід, ніж менш освічені категорії населення.
Робін Морріс з Королівського коледжу Лондона (велика Британія) та його колеги розкрили потенційну причину цього, проаналізувавши те, як змінювалися результати “половинок” тестів IQ, що вимірюють два різних типи пам’яті.
Вивчивши в цілому приблизно 1,8 тисячі різних тестів, які проходили жителі Британії та низки інших країн Європи, вчені змогли відновити картину того, як змінювалася короткострокова пам’ять, яка допомагає нам вирішувати прості повсякденні завдання, і робоча пам’ять, яку людина використовує для аналізу даних і прийняття рішень.
Цей аналіз розкрив цікаві розбіжності. Виявилося, що короткострокова пам’ять в останні 40 років продовжувала поліпшуватися, тоді як робоча пам’ять, навпаки, дотримувалася тих трендів, які були відкриті у 2004 році.
Намагаючись зрозуміти, що могло породити подібні розбіжності, вчені звернули увагу на те, що погіршення цього типу пам’яті супроводжувалося іншим, здавалося б, не зв’язаним з цим явищем – збільшенням числа літніх людей, що проходили тести на кмітливість.
Цей збіг, як вважають Морріс і його колеги, не випадковий – робоча пам’ять у літніх людей працює набагато гірше, ніж у дітей і дорослих. У свою чергу, епізодична пам’ять погіршується не так сильно з настанням похилого віку, і літні люди в цьому плані майже не відрізняються від молодих людей.
Відповідно, зниження загальносвітового рівня IQ може бути пов’язано з тим, що населення всіх країн світу сьогодні стрімко старіє. З іншої сторони, вчені не виключають і можливості того, що людство просто досягло своєї “стелі” і подальше зростання середніх рівнів IQ подібними темпами просто неможливий.