Виживання лишайника в умовах смертельного ультрафіолету відкриває нові горизонти пошуку життя за межами Землі.
Ультрафіолетова витривалість лишайників: несподіваний шанс для екзожиття
Лишайник Clavascidium lacinulatum, типовий мешканець пустелі Мохаве, продемонстрував вражаючу здатність виживати під ультрафіолетовим випромінюванням, яке вважається смертельним для живих організмів. У лабораторному експерименті під керівництвом Генрі Сана, біолога з Інституту досліджень пустелі (DRI), лишайник витримав три місяці постійного впливу UVC-променів. «Половина клітин водоростей залишилася життєздатною і змогла розмножуватися після регідратації», — пояснив Сан.
Ці результати підкріплюють гіпотезу, що життя на планетах з інтенсивною радіацією все ще можливе — зокрема, у формі мікроорганізмів, здатних до фотосинтезу.
Природний сонцезахисний механізм
Лишайник не зелений, як очікувалося, а темний — через пігмент, що поглинає ультрафіолет. За словами Сана, «цей пігмент — найкращий у світі сонцезахисний крем». Цей верхній захисний шар, схожий на засмагу, діє як фотостабілізатор і перешкоджає хімічним ушкодженням від активного кисню. Коли водорості було відокремлено від грибкової матриці, ті загинули менш ніж за хвилину під тим самим випромінюванням, що свідчить про важливість симбіотичного захисту.
У безкисневому середовищі лишайник показав ще вищу стійкість, що означає, що він не лише витримує радіацію, а й справляється з додатковими хімічними стресами.
Астробіологічне значення
Планети, подібні до Землі, але розташовані в інших зоряних системах, часто обертаються навколо зірок M- або F-класу, які випромінюють значно більше ультрафіолету. Цей факт довго вважався обмеженням для потенційного життя. Однак дослідження показало, що організми з природною фотозахисною адаптацією можуть вижити навіть на таких планетах.
«Ми досліджували не лише виживання, а й життєздатність у тривалому часі», — зазначає Теджіндер Сінгх, який очолював експеримент і зараз працює в NASA. Це суттєво відрізняє дослідження від попередніх короткотермінових тестів.
Висновки: Життя поза Землею як можливість, а не фантазія
Відкриття можливості існування стійких до ультрафіолету мікроорганізмів розширює параметри зони “життєпридатності” для екзопланет. Якщо на Землі існують лишайники, які витримують UVC-випромінювання, то на інших планетах із подібними умовами можуть існувати аналогічні форми життя. «Життя, одного разу зародившись, прагне вистояти», — резюмує Сінгх.
Це дослідження доводить, що потенціал для біологічного існування у Всесвіті значно ширший, ніж ми уявляли. І, можливо, найближчим часом ми виявимо, що Земля — лише одна з багатьох “засмаглих” планет життя.