Дослідники з експедиції National Geographic і Rolex Perpetual Planet Everest виявили свідоцтва забруднення на горі Еверест. Найвища концентрація виявилася в районі базового табору, також вченим вдалося знайти частинки пластику на висоті більше восьми тисяч метрів.
Під час експедиції в квітні-травні 2019 року група вчених зібрала зразки води і снігу з різних точок Евересту, а також Лобуче (гора в Непалі заввишки більше шести тисяч метрів) і витоку льодовика Кхумбу. Потім вони вивчили проби в лабораторії. У кожному зразку визначили кількість і склад часток. У дослідженні враховувалися тільки частинки більше 30 мікрометрів. Результати роботи опубліковані в журналі One Earth.
Команда виявила мікропластик в кількості від трьох до 119 часток на літр у всіх взятих зразках, в тому числі на майданчику Балкон висотою 8440 метрів (середня концентрація – 30 ± 11 частинок). Найпоширенішими полімерами виявилися поліестер (56%), акрил (31%), нейлон (9%) і поліпропілен (5%). Ці матеріали частіше використовують у виготовленні верхнього одягу для альпіністів, а також палаток і альпіністських мотузок.
Вчені підозрюють, що саме вони стали основним джерелом мікропластику. Крім того, за словами авторів дослідження, рівень забруднення може серйозно піднятися найближчим часом, тому що названі вище полімери стали використовувати у виготовленні одягу і спорядження частіше.
Також можливо, що мікропластик міг з’явитися на Евересті через вітер. Великі частинки пилу переносяться на відстань 3500 км від Сахари до Північної Атлантики: можливо, те саме сталося з частинками пластика. В такому випадку, кажуть дослідники, вітер здує частки через деякий час.
«Гору Еверест можна описати як найвище звалище у світі», – заявила автор роботи Імоджен Неппер. За її словами, забруднення гір мікропластиком ще не вивчали, але команда вважає, що він може принести екосистемі такі ж проблеми, як і великі частки, при цьому мікропластик складніше прибрати.
Дослідники сподіваються, що їх робота допоможе прояснити, наскільки пластикове забруднення загрожує всьому навколишньому середовищу. «Ми повинні почати звертати увагу на заходи, які будуть вирішувати проблему мікропластику. Ними можуть стати зміна тканин і використання натуральних волокон, коли це можливо », – підсумувала Неппер.
Натхнення: naked-science.ru