Ще в 1970-х зонд Mariner 9, який вивчав Червону планету виявив її дивну особливість. Марс виявився «дволиким», і лінія поділу проходить приблизно по екватору. Поверхня північної півкулі приблизно на 5,5 км нижче, а товщина кори тут на 26 км менше, ніж у південного.
Вже тоді з’явилися припущення про те, що до такого результату міг привести потужний удар астероїда, що зіткнувся з північною півкулею. Однак нова робота швейцарських астрофізиків вказала на іншу можливість: удар припав на південну півсферу Марса і був набагато сильнішим.
Проведене комп’ютерне моделювання показало, що зіткнення з тілом діаметром приблизно 4 тис. км (трохи більше Місяця) близько 4,5 млрд років тому могло привести до практично повного розплавлення кори південної півкулі планети. Остигаючи, «віртуальний Марс», змодельований вченими, придбав характерний «дволикий» вигляд: кора на півдні виявилася помітно товстішою і більш піднесеною в порівнянні з північчю.
Читайте також: До 2018 року вчені планують посадити на Марсі город
Більше того, навіть чисельні показники різниці між півкулями, отримані в моделі, непогано збіглися з тими, що спостерігаються в реальності. Та й вулканічна активність планети в моделі розвивалася схоже на справжню історію Марса. Після удару «збуджені» маси магми виривалися назовні в північній півкулі, проте поступово ця діяльність зміщувалася до екватора, а потім і на південь – сьогодні саме південна півкуля Червоної планети відрізняється підвищеною вулканічною активністю.
Натхнення: naked-science.ru