Австралійські медові мурахи виробляють мед, який має унікальні стерилізуючі властивості і при цьому не містить звичайних протимікробних речовин.
Ми звикли пов’язувати мед виключно з деякими видами бджіл. Однак багато інших комах теж здатні переробляти цукристий нектар в подібні меду субстанцію. Так, корінним жителям Австралії була знайома речовина, яку виробляють місцеві медові мурахи Camponotus inflatus, чий мед використовували не тільки в їжу, але і для лікування. Виявилося, що така практика має під собою досить вагомі підстави. Вчені з Сіднейського університету виявили, що цей мед має унікальні протимікробні та протигрибкові властивості. Їх стаття опублікована в журналі PeerJ.
На відміну від бджіл, мурахи Camponotus збирають мед не в сотах. Цю роль відіграють спеціалізовані робочі особини, яких активно годують нектаром, і ті накопичують поживну субстанцію в черевці, яке роздувається. Згодом вони втрачають рухливість і повисають на стінах мурашника, немов живі бочки. У періоди нестачі звичайної їжі родичі вдаються до них, щоб перекусити відригнутим медом. Протягом тисяч років його добували і аборигенні племена, використовуючи в традиційній медицині, в тому числі для обробки ран.
Таке застосування мурашиного меду зацікавило вчених, тому Ді Картер (Dee Carter) і його колеги вирішили перевірити, наскільки ефективний мед Camponotus для боротьби з інфекціями. У лабораторних експериментах вони обробляли їм різні види патогенів, показавши, що навіть восьмивідсотковий розчин меду Camponotus відмінно знищує бактерії Staphylococcus aureus — золотистий стафілокок, який служить частою причиною ранових та інших інфекцій і знаменитий своєю стійкістю до антибіотиків. А в концентрації 16 відсотків мед знищував навіть клітини грибків, таких як Aspergillus і Cryptococcus.
На відміну від деяких інших видів меду, він не містить великої кількості звичайних антимікробних речовин, таких як перекис водню або метилгліоксаль. Картеру і його співавторам не вдалося зрозуміти, яке саме з’єднання надає меду австралійських мурах його корисні властивості. Можливо, вони пов’язані з дією одного з численних пептидів, що входять до складу цієї субстанції. Однак, щоб визначити його, потрібні нові дослідження. Ймовірно, незабаром діюча речовина буде знайдена і отримає важливе застосування в сучасній медицині.