Вчені з’ясували, що мурахи-листорізи з Нового Світу будують гігантські для масштабу тварин транспортні мережі, не спілкуючись між собою. В таких колоніях кожен мураха діє самостійно, але в результаті працює на загальне благо. Результати опубліковані в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Багато групових тварин значно перетворюють навколишнє середовище. За аналогією з людською діяльністю таку роботу можна назвати спрямованою на створення інфраструктури. У деяких випадках сумарно на її виконання однією особиною потрібно до десятків тисяч годин роботи, як у разі мурашок-листорізів з родів Atta і Acromyrmex, що мешкають в Центральній і Південній Америці. Ці комахи формують шляхи для транспортування їжі і будівельних матеріалів довжиною до сотень метрів. Кожна колонія кожен рік прокладає близько трьох кілометрів доріг крізь лісову підстилку.
Вчені довгий час думали, що подібні досягнення стають реальністю тільки при наявності стійкої комунікації між особинами. Зокрема, поведінка мурах, термітів і бджіл вважається організованою за допомогою спілкування. У новій статті міжнародного колективу дослідників стверджується, що це зовсім не так: мурахи-листорізи взагалі не координують свої дії один з одним. В рамках дослідження автори спостерігали за поведінкою мурашок в лабораторії і в дикій природі, перевіряючи, наскільки швидко комахи будуть розчищати шлях від завалів і скільки особин буде в цьому брати участь. Виявилося, що зайві предмети пропадали зі шляху в прямій залежності від часу, хоча математичні моделі не дозволяють пояснити таку залежність у разі активного спілкування.
Автори вважають, що дане відкриття вказує на існування вкрай ефективних алгоритмів поведінки.