В океані супутника Сатурна виявили фосфор, ключовий компонент молекул ДНК і РНК. Тепер відомо, що на Енцеладі є всі базові елементи, що входять до складу біомолекул, – все, необхідне для появи життя.
Гейзери над Енцеладом: погляд художника / ©Karl Kofoed, NASA
Енцелад – один з великих супутників Сатурна. Його поверхня покриває товстий шар льоду, з розломів якого час від часу вибиваються гейзери, які вказують, що там, на глибині, є досить великий океан рідкої води. Це робить Енцелад одним з найперспективніших місць для пошуку позаземного життя. На таку можливість вказує і аналіз його води. У ній виявляються і метан, і більш складні органічні молекули.
За роки досліджень в гейзерах Енцелада були знайдені сполуки водню і кисню, вуглецю, азоту і сірки – практично всіх інгредієнтів, що входять до складу біомолекул. А недавно до цього списку додався і останній елемент, фосфор, який служить ключовим компонентом нуклеїнових кислот. Про це повідомив Ясухіто Секіне (Yasuhito Sekine), який виступив на зустрічі Американського геофізичного товариства (AGU), що пройшла нещодавно в Чикаго.
Секіне та його колеги з Токійського технологічного інституту використовували дані зонда Кассіні. Працюючи в системі Сатурна, апарат зібрав інформацію про хімічний склад не тільки планети і супутників, але і її блискучих кілець. В цьому випадку вчених цікавили речовини кільця Е, куди потрапляє речовина, викинуте гейзерами Енцелада. Серед них виявилися частинки, виключно багаті фосфатом натрію.
Судячи з їх кількості, підлідний океан на супутнику може містити цю речовину в концентрації від одного до 20 мілімолів, що на порядки більше, ніж в океанах Землі, де фосфор – елемент вкрай дефіцитний і затребуваний. Автори роботи припускають, що на Енцеладі він потрапляє у воду з дна, при розчиненні в ній апатитів, які в достатку зустрічаються в складі деяких метеоритів, а значить – були і в ранній Сонячній системі, коли формувався супутник.
Знахідка робить Енцелад ще більш цікавим і перспективним місцем з точки зору пошуку слідів позаземного життя. Можливо, це прискорить роботу над такими проектами, включаючи місію ESA, поки що заплановану до запуску лише після 2035 р.