До такого висновку прийшли вчені з США, проводячи експерименти в лабораторії з аналогом марсіанської пилюки. Правда, ці електричні розряди, ймовірно, зовсім малі.
Робота опублікована в журналі Icarus. Марсіанська пилюка дуже суха, тому питання про її електричну активність піднімається давно. Це важливо, тому що може нести потенційну загрозу для майбутніх місій – як космічних апаратів, так і людей. Попередні експерименти з перевірки цієї гіпотези, за словами авторів нового дослідження, зазнали невдачі, оскільки частинки закручувалося таким чином, що стикалися зі стінками випробувальних камер. Це виявлялося некоректним для будь-яких точних висновків.
Крім того, у багатьох з них використовували матеріали, яких немає на Червоній планеті. Вчені з університету Орегону і Університету Нью-Джерсі (США) провели свій експеримент, присвячений перевірці гіпотези про виникнення іскор. Як аналог марсіанського пилу вони взяли вулканічний попіл, відтворивши урагани в лабораторії Орегонського університету.
Обмеження, пов’язані з впливом на стіну випробувальної камери, вчені обійшли за допомогою спеціальних методів, в яких використовувалась скляна трубка. В результаті вони з’ясували, що електричні розряди у вигляді іскор дійсно можуть виникати в умовах марсіанських бур.
Правда, вони будуть невеликими і навіть при сильних пилових бурях серйозні електричні розряди або блискавки навряд чи виникнуть. Тим більше що марсіанська атмосфера погано зберігає електричний розряд. Щоб уявити собі аналог електричного розряду, який може виникнути в умовах марсіанської бурі, потріть повітряну кульку об сухе волосся, а потім «приклейте» її до шибки.
Тобто марсіанські іскри, ймовірно, частіше за все навіть не видно оку – їх можна зафіксувати лише за допомогою приладів. Проте на Червоній планеті, завдяки сухим частинкам пилу, мабуть, багато статичної електрики, що необхідно вивчати, щоб уникнути непередбачених проблем для майбутніх місій.
Натхнення: naked-science.ru