Вчені досі не знають, що викликало появу величезної темної плями на блакитному тлі неба Нептуна.
Астрономи спостерігали з Землі величезну загадкову темну пляму на поверхні Нептуна і виявили поруч з нею її загадковий яскравий аналог.
Хоча вчені дотепер не розуміють походження цієї темної плями на поверхні далекого крижаного гіганта, нові спостереження, зроблені за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT), можуть пролити більше світла на цю загадкову особливість Нептуна.
Темну пляму на Нептуні вперше виявив космічний корабель НАСА «Вояджер-2» в 1989 році, коли пролітав повз планету на шляху в міжзоряний простір за межі Сонячної системи. Вчені і раніше спостерігали темні плями на планетах, але те, що було на Нептуні, було дивним, оскільки зникло після спостережень. Потім, в 2018 році, космічний телескоп «Хаббл» виявив кілька нових темних плям Нептуна як в південній, так і в північній півкулях планети.
Нептун, що спостерігається за допомогою інструменту MUSE на Дуже Великому Телескопі ESO. У правому верхньому куті видно темну пляму. Зображення надано: ESO / П. Ірвін і ін.
Вчені використовували інструмент MUSE, щоб виміряти відбите світло від темної ділянки Нептуна і виявили, що це пляма не темніше, ніж її оточення.
Це відбувається тому, що частинки на цьому рівні атмосфери самі по собі темніше і випромінюють світло з довжиною хвилі 700 нанометрів — що відповідає червоному кольору в електромагнітному спектрі. Також вони помітили поруч світлу пляму в атмосфері на тому ж рівні, що і темна. При цьому, вона не була присутня в спостереженнях Нептуна, проведених за кілька тижнів до того, як MUSE зібрала дані. Вчені вважають, що це було короткострокове явище.
Нептун, що спостерігається за допомогою інструменту MUSE на Дуже Великому Телескопі ESO (VLT).
У кожному пікселі Нептуна MUSE розділяє падаюче світло на складові його кольору або довжини хвиль. Зображення надано: ESO / П. Ірвін і ін.
Дослідники поки не впевнені, що є причиною появи темних плям на Нептуні. Можливо, вся справа в більш темних частинках знизу. Альтернативна теорія полягає в тому, що ультрафіолетове світло викликає локальний нагрів, перетворюючи сірководневий лід з твердого стану в газ, створюючи більш темну серпанок в атмосфері Нептуна. «Нам потрібно більше спостережень, а також більш динамічне моделювання, щоб зрозуміти, що тут відбувається», — укладають вчені.