Нові дослідження показали, що рослинний покрив суші поглинає більше вуглецю, ніж раніше вважалося, але час його зберігання в рослинах значно коротший. Це відкриття вимагає перегляду поточних кліматичних моделей. Дослідження, опубліковане в журналі Science, підкреслює, що рослини поглинають не менше 80 мільярдів тонн вуглецю на рік з урахуванням витрат на дихання, що практично вдвічі перевищує колишні оцінки.
Рослинний покрив суші відіграє важливу роль у поглинанні до 30% антропогенних викидів парникових газів. Оцінка цієї здатності базується на чистій первинній продукції – кількості органічної речовини, яку утворюють рослини за допомогою фотосинтезу, за мінусом витрат на дихання. Однак оцінки глобальної чистої первинної продукції варіюються від 43 до 76 мільярдів тонн вуглецю на рік через різні фактори, включаючи зміну клімату.
Вчені під керівництвом Хезер Грейвен з Імперського коледжу Лондона оцінили чисту первинну продукцію рослинного покриву суші, використовуючи радіовуглецевий цикл (14C). Радіовуглець використовується як індикатор вуглецевих потоків, оскільки він поводиться в навколишньому середовищі так само, як і стабільний вуглець. Дослідники зосередилися на періоді з 1963 по 1967 рік, коли радіовуглець від ядерних випробувань вже був у атмосфері, а нові випробування практично не проводилися.
Перерахунок чистої первинної продукції на 1965 рік, враховуючи нові дані, оцінив її у понад 63 мільярди тонн вуглецю на рік. З урахуванням зростання асиміляції вуглецю рослинами на 30% з того часу, поточна чиста первинна продукція має становити щонайменше 80 мільярдів тонн на рік, що вдвічі перевищує значення, які видають моделі CMIP6. Особливо сильно недооцінюється накопичення вуглецю в деревній рослинності та підземній фітомасі.
Автори підкреслюють, що моделі потрібно коригувати з урахуванням більшого накопичення вуглецю в рослинах та коротшого часу його зберігання. Швидкість оборотів вуглецю обіцяє бути вищою, ніж вважалося раніше, що вказує на вразливість рослинного покриву як вуглецевого резервуара. Це відкриття має важливе значення для планування заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та управління вуглецевими потоками.