Коли ви були молоді, всі говорили вам, що ви унікальні і індивідуальні. Ідея індивідуальності існує вже багато століть, але чим більше ми дізнаємося про наші тіла, тим більше біологи підозрюють, що мікроорганізми всередині нас означають, що ми швидше збір трильйонів організмів, ніж індивідуальні особистості.
У лютому в журналі PLOS було опубліковано дослідження, згідно з яким мікроорганізми, що мешкають у вашому роті, вашому шлунку і на вашій шкірі «ставлять під питання саму концепцію нашого «я».
До поняття унікальності індивіда філософ Готфрід Вільгельм Лейбніц прийшов лише в 1695 році, прогулюючись по саду з німецькою принцесою.
Однак по мірі розвитку природничих наук, ми почали більше думати так, як Лейбніц думав про листя: мозок, імунна система і геном роблять нас індивідуальними.
Лікар Франц Галл одного разу сказав Іммануілу Канту, що форма його мозку, а отже, і форма його черепа робить його філософом, розповідає Ріс. Багато філософів вважають цей момент перехідним: люди почали думати про мозок як про унікальне явище. Через тисячі досліджень мозку, які прийшли пізніше, стало важко уявити індивідуума без мозку.
У 1960 році австралійський імунолог по імені Френк МакФарлан Бернет отримав Нобелівську премію за свою роботу, яка продемонструвала, що імунна система відділяє нас від іншої. Імунна система відділяє нас від патогенів, вірусів і бактерій, через які ми хворіємо.
Дослідження в області генетики і відкриття ДНК Уотсоном і Кріком надали ідеї індивідуальності ще більше впевненості.
Але чим більше вчені дізнаються про мікрофлору, тим більше переглядають ідею людини як окремого організму.
Мікроби, які складають близько половини клітин нашого тіла, впливають на мозок людини, імунну систему, експресію генів і інші процеси.
[box type=”info” ]Мікроби можуть виробляти нейромедіатори — дофамін, який пов’язують з почуттям ейфорії і агресії, говорить Томас Бош, професор зоології в Університеті Кіля і один із співавторів роботи. Дисбаланс серед кишкових мікробів призводить до певних захворювань, включаючи аутизм, депресію, хвороба Паркінсона, Альцгеймера, алергічні реакції і певні аутоімунні захворювання, втім, досліджень на цю тему поки дуже мало.[/box]Це не означає, що люди не унікальні — ми безумовно відрізняємося один від одного — але ця наша унікальність обумовлена не тільки генетикою або нашими мізками, але і організмами, які живуть в і на наших тілах.
Коли ми розглядаємо той факт, що мікроби мають настільки великий вплив на наші мізки, імунну систему і геноми, раптово стає важко визначити «індивідуальне» в людині. Ріс каже, що коли він вперше доніс це до співавторів, їм було непросто це прийняти.
Не всі мікробіологи або філософи з цим погодяться, звичайно. Елен Кларк, професор філософії в Університеті Лідса у Великобританії, говорить, що мікробний внесок в організм людини не особливо змінює того, хто ми є.
«У нас є багато аспектів, які залежать від генів поза нас — я не можу відтворюватися без пари, наприклад», говорить вона. Чому ж вплив на мікробів у порівнянні з цим так важливо? Втім, мікрофлора, на її думку, в цілому забезпечує хорошу протиотруту індивідуалізму.
Джонатан Ейзен, мікробіолог Каліфорнійського університету в Девісі, вважає, що автори переоцінюють вплив мікробів на нашу поведінку.
Ейзен також вказує, що ці ідеї не нові. Попередні дослідження вже розглядали ідею розширеного людства, начебто концепції гологенома, розробленої в 1990-х, в якій геном визначається як сума всіх генів всіх клітин в організмі. Ейзен каже, що мікрофлора пропонує відмінну можливість для вчених, філософів і художників обговорити переплетення між їх робочими сферами, а ось Кларк залишається скептично налаштованою.
Саме тому нам потрібно більше обговорень цієї теми. Вплив мікрофлори на людину важко заперечувати.