На жаль, їх енергію не можна використовувати, але підводні вулкани можуть пояснити, як зародилося життя на землі та чому вона є навіть там, де абсолютно немає світла.
Виявляється, підводні вулкани можуть бути більш потужними, ніж земні. Енергія, яку вони генерують, могла б забезпечити енергією цілі континенти, заявляють вчені. Крім того, ці виверження можуть підказати відповідь на одне з головних питань в науці: як з’явилося життя на нашій планеті.
Вулкани на морському дні теж викидають попіл в навколишній океан, а разом з ним — гігантські циклони надгарячої води, відомі як мегаплуми. Вони настільки великі, що могли б заповнити 40 мільйонів Олімпійських басейнів.
Протягом багатьох років вчені досліджували мегаплуми, а також їх вплив на навколишнє середовище океану і життя в ньому. Але оскільки виверження відбуваються на глибині, їх складно виявити та вивчити.
Вулканологи Сем Пеглер та Девід Фергюсон з Університету Лідса використовували як реальні спостереження, так і математичне моделювання для вивчення потоку лави Північної Есканаби (NESCA) у північно-східній частині Тихого океану.
- Дослідники передбачили, що людство зіткнеться з “енергетичними посухами”
- Руйнування полярних шапок уповільнює обертання Землі
- Розкрита таємниця існування загадкових плавучих островів
Шлейфи нагрітої води можуть переносити фрагменти й частинки вулканічної породи, відомі як тефра, на відстані майже до п’яти кілометрів від місця виверження, а одне виверження NESCA створило мегаплун потужністю, достатньою для задоволення енергетичних потреб, наприклад, США, протягом декількох днів.
На жаль, під’єднатися до цього підводного джерела енергії неможливо.
Але мегаплуми можуть формувати життя в океанах таким чином, що ми не знаємо. “Екстремофільне життя в глибинах океану підтримується (при повній відсутності сонячного світла та інших поживних речовин) шляхом енергії та хімікатів, що з’являються в результаті магматичної та вулканічної активності, — говорить Фергюсон. – Крім виявлення несподіваних форм життя навколо гідротермальних джерел на морському дні (чорні курці), вчені також знайшли різноманітні мікробіоми всередині твердої океанічної кори. Найбільш вірогідний механізм поширення цих термофільних (теплолюбних) мікробів — це мегаплуми. Майбутні дослідження можуть виявити роль вулканічних газів в цьому тепловиділенні й те, як тефра переноситься мегаплумами».
Новий метод може “відкрити нові шляхи” вивчення мегаплум і підводних вулканів. Математичні методи можуть допомогти в інтерпретації нових спостережень, зібраних експедиціями.
Натхнення: www.popmech.ru