Вчені Принстонського університету в США з’ясували, що тектонічні процеси можуть призводити до глобальних змін клімату. Зіткнення індійського субконтиненту з Азією 50 мільйонів років тому знизило температуру морських вод і призвело до насичення океанів киснем, що змінило умови існування живих організмів. Стаття з результатами наукової роботи опублікована в журналі Science.
Дослідники проаналізували ізотопний склад черепашок форамініфер, щоб визначити концентрації азоту в океані в період від 70 до 30 мільйонів років тому. Скам’янілі останки черепашкових одноклітинних організмів були зібрані в північній та південній частині Атлантичного океану, а також на півночі Тихого океану.
Азот є ключовим компонентом органічних речовин, складових метаболізму живих організмів. Лише деякі істоти — наприклад, ціанобактерії — здатні фіксувати атмосферний азот, перетворюючи його у біологічно доступну форму. Сам хімічний елемент має два стабільних ізотопи — N-15 та N-14. Їх співвідношення у відкладах показує рівень кисню в морській воді того часу, оскільки при океанській аноксії (нестачі кисню) відбувається втрата фіксованого азоту з переважним виділенням N-14.
Виявилося, що через 10 мільйонів років після вимирання динозаврів, 56 мільйонів років тому, співвідношення вуглецю-15 і вуглецю-14 було високим, що вказує на дефіцит кисню. Це могло пояснюватися глобальним потеплінням, оскільки в теплій воді кисень погано розчиняється. Однак 55 мільйонів років тому стався стрибок в концентрації кисню, при цьому клімат залишався теплим, що свідчить про інші причини.
- Вчені: Земні континенти ввібрали в себе більше 3 трильйонів тонн води
- Таємну біосферу знайшли під млявою пустелею: їй 19 000 років, стверджують учені
- Льодовики Ісландії збільшилася вперше за 20 років
Водночас Індія починає стикатися з Азією, що в кінцевому підсумку призвело до зникнення моря Тетіс. До цього уздовж морського шельфу на середній глибині формувалися теплі і солоні шари морської води з-за того, що в цій зоні, яка характеризується субтропічним кліматом, випаровування переважало над опадами. Ці умови сприяли аноксії. Тектонічні процеси, що призвели до зникнення шельфу та насиченню морських вод киснем.
Раніше вчені Орегонського університету з’ясували, що 2,4 мільярда років тому відбувся швидкий підйом суші зі Світового океану і глобальна зміна клімату. Поява великої площі суші сприяло збільшенню альбедо — здатності відбивати сонячні промені. Інтенсифікація процесів вивітрювання призвела до споживання великої кількості вуглекислого газу в атмосфері, що порушило радіаційний баланс Землі. Це, в свою чергу, викликало серію льодовикових періодів 2,4-2,2 мільярда років тому і підвищення концентрації кисню.