Каліфорнійський викладач і громадський активіст Аарон Дрейпер (Aaron Draper) створює нестандартні фотопортрети безхатченків, щоб переконати оточуючих у тому, що вони теж гідні уваги і захоплення. Він прагне зробити людину з вулиці «настільки візуально привабливою, наскільки це можливо», адже в сучасному суспільстві, на жаль, так часто зустрічають по одягу.
«На формування мого світогляду дуже вплинув Джон Стейнбек, – пише фотограф на своєму сайті. – В його творах «Про мишей і людей» та «Грона гніву» піднімаються серйозні філософські проблеми, він пише про економічну нерівність і про ставлення суспільства до вигнанців. Стейнбек прагне пролити світло на проблеми бідних верств населення в нашому суспільстві. Він сподівається добитися соціальних змін, точно так само, як я сподіваюся, що люди стануть ставитися до безхатченків більш гуманно і толерантно».
Проблема, на яку закликає звернути увагу фотохудожник, – дійсно актуальна на сьогоднішній день: в США в 2014 році, згідно з даними сайту endhomelessness.org було 578 424 безхатченків. З них понад 177 тисяч «живуть в місцях, не призначених для людського житла, таких як вулиці або занедбані будівлі».
Аарон Дрейпер хоче, щоб люди побачили безхатченків в іншому світлі. Сучасне суспільство дуже вимогливо ставиться до зовнішнього вигляду, тому для кожної своєї «моделі» фотохудожник підбирає індивідуальний імідж і антураж. Успіх фотозйомки, на думку автора, не залежить ні від апаратури, ні освітлення, ні від професіоналізму моделі. «Все залежить від відчуття комфорту під час зйомок. Кращий фотограф – той, хто може змусити людину посміхатися на фото, навіть якщо не просить про це. Якось мені сказали, що в мене є талант змушувати людей відчувати себе комфортно, і що це моя головна перевага», – пише у себе на сайті автор.
Дрейпер займається фотомистецтвом уже більше 15 років, і не вважає це своїм хобі: «Я так захоплений фотографією, що це і є моя робота», – говорить він. Зараз він викладає в державному університеті міста Чіко (Каліфорнія), де навчає початківців фотографів.
«Якщо я зможу змінити ставлення до безхатченків хоча б у однієї людини – я вже буду розцінювати це як успіх. І це дає мені надію», – каже Дрейпер.